Leonurus cardiaca, синонім — campestris — багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Стебло прямостояче, 50—100 см заввишки, гіллясте, чотиригранне, голе або на ребрах вкрите спрямованими донизу волосками. Листки навхрест супротивні, черешкові, зверху темно-зелені, зісподу світло-зелені; нижні — округлі або яйцевидні, з серцевидною основою, 5-лопатеві за формою, серединні — видовжено-еліптичні або ланцетні, трироздільні або трилопатеві, з широкими довгастими зубчастими частками; верхівкові — трилопатеві або цілісні, з двома боковими, вперед спрямованими зубцями. Квітки неправильні, сидячі, в густих багатоквіткових кільцях на верхівках пагонів; віночок двогубий, ясно-рожевий, 8,5—9,5 мм завдовжки. Плід складається з 4 однонасінних горішковидних часток. Цвіте у червні — серпні.
Поширення
Собача кропива звичайна росте розсіяно в Лісостепу і Степу на засмічених місцях, лісових галявинах, вирубках. У спеціалізованих радгоспах рослину культивують.
Заготівля і зберігання
Для виготовлення ліків використовують траву собачої кропиви, зібрану на початку цвітіння рослини. Зрізають верхівки рослин завдовжки до 40 см і завтовшки не більше 5 мм і сушать у затінку, розстилаючи тонким шаром і часто перегортаючи, щоб не почорніли. Штучне сушіння проводять при температурі 50—60°. Сухої сировини виходить 20—25 % . Зберігають її в сухих приміщеннях. Строк придатності — 3 роки. Сушена трава собачої кропиви є у продажу в аптеках.
Хімічний склад
Трава собачої кропиви звичайної містить алкалоїди леонурин і леонуридин (разом до 0,4 % ), амін стахідрин, флавоноїди (квінквелозид, рутин, кверцитрин та інші), сапоніни, дубильні речовини (близько 5 % ), ефірну олію (до 0,05 % ), органічні кислоти (яблучна, винна, лимонна, урсолова, ванілінова, р-кумарова), гіркі й цукристі речовини, вітаміни (А, Е, С) та мінеральні солі (калій, кальцій, натрій, сірка).
Фармакологічні властивості і використання
Препарати собачої кропиви звичайної за характером дії на організм людини близькі до препаратів валеріани лікарської. Вони мають спазмолітичні, седативні й гіпотензивні властивості, уповільнюють серцевий ритм, збільшують силу серцевих скорочень, виявляють слабку діуретичну дію, регулюють менструальний цикл і функції травного апарату. Їх застосовують при кардіосклерозі, підвищенні артеріального тиску, стенокардії, міокардиті, кардіоневрозі, надмірній нервовій збудливості, особливо, коли вона пов'язана у жінок з клімактерієм, а у чоловіків — з гіпертрофією простати, у разі психастенії й неврастенії, що супроводиться безсонням, відчуттям напруженості й підвищеною реактивністю, та при вегетоневрозах. Препарати собачої кропиви показані й при епілепсії, гіпоменструальному синдромі, базедовій хворобі (уповільнюється серцебиття, зумовлене підвищеною діяльністю щитовидної залози, знижується нервове збудження), при шлунково-кишкових захворюваннях (спазм м'язів шлунка, хронічні запалення товстої кишки). Слід відзначити, що при серцево-судинних неврозах і деяких інших серцевих захворюваннях препарати з собачої кропиви діють ефективніше, ніж: препарати валеріани лікарської або конвалії звичайної. Трава собачої кропиви входить до складу заспокійливого чаю, який застосовують при збудженні нервової системи і безсонні. Використовують рослину і в гомеопатії. При зовнішньому використанні препарати собачої кропиви виявляють протизапальну, антибактеріальну і ранозагоювальну дію.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО - настій трави(15 г сировини на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 3-4 рази на день до їди; настойку (готувати на 70 % спирті у співвідношенні 1:5) по 30-50 крапель 3- 4 рази на день; екстракт собачої кропиви рідкий - по 15-20 крапель 3-4 рази на день; суміш трави собачої кропиви звичайної, звіробою звичайного і деревію звичайного, листя м'яти перцевої і горіха волоського та квіток ромашки лікарської, взятих у співвідношенні 2:2:1:1:1:1, готують як настій (півтори столової ложки суміші на 500 мл окропу) і п'ють по 1/2-3/4 склянки 2-3 рази на день за 30 хвилин до їжі при вегетативній дистонії. ЗОВНІШНЬО - столову ложку1, суміші трави собачої кропиви звичайної, листя подорожника великого і шавлії лікарської, коріння солодки голої, квіток ромашки лікарської, взятих у співвідношенні 2:2:1:1:1, заливають 300 мл окропу, настоюють 1 годину, проціджують і використовують для обмивань і компресів при травматичних ушкодженнях шкіри і при опіках.
