Helianthus annuus — однорічна жорстко опушена рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебло пряме, просте, з боковими пазушними гілками, 1—2,5 м заввишки. Листки чергові, черешкові, серцевидні. Квітки жовті, у верхівкових пониклих великих 20—30 (70) см у діаметрі кошиках; крайові квітки язичкові, неплідні; серединні — трубчасті, двостатеві, плодючі. Плід — сім'янка. Цвіте у червні — липні.
Поширення
Соняшник однорічний культивують по всій території України як цінну олійну рослину.
Заготівля і зберігання
Для медичних потреб використовують листя (Folium Helianthi annui), язичкові квітки (Flores Helianthi annui) і соняшникову олію (Oleum Helianthi annui). Листя заготовляють на початку цвітіння рослини, обриваючи руками так, щоб залишки черешків не перевищували З см. Зібраний матеріал сушать під укриттям на вільному повітрі або в провітрюваному приміщенні, розкладаючи в один шар на папері чи тканині або нанизуючи на шпагат. Язичкові квітки, які збирають у період повного цвітіння рослини, рекомендується сушити в затемненому приміщенні, розкладаючи тонким (1—2 см) шаром і час від часу перемішуючи. Сухого листя виходить 20 % , сухих квіток — 14 % . Строк придатності сухих квіток і листя — 2 роки. Олію добувають із сім'янок.
Хімічний склад
Листя і язичкові квітки соняшника містять бетаїн, холін, арнідіол, фарадіол, флавоноїди (кверциметрин і глікозид ціанідину), каротиноїди і пектин. Крім того, у листі є солантова, янтарна, фумарова і лимонна кислоти, смолисті речовини (до 3 % ); у язичкових квітках — сапоніни, фенолкарбонові кислоти (хлорогенова, неохлорогенова, кавова, саліцилова). Соняшникова олія містить гліцериди олеїнової, пальмітинової, стеаринової, арахінової та лігноцеринової кислот і каротиноїди.
Фармакологічні властивості і використання
Соняшникову олію використовують як основу до мазей, пластирів і розтирань, вживають як жовчогінний засіб при хронічних захворюваннях печінки і жовчних шляхів (холецистит, холангіт, холангіогепатит, калькульозний холецистит). Крім того, вона входить до складу аерозолю «Лівіан» (Aerosolum «Livianum»), який застосовують для лікування опікових ран. Настойку або настій з язичкових квіток соняшнику дають усередину як жарознижувальний і спазмолітичний засіб при малярії, спазмі бронхів та при шлунково-кишкових коліках.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — настойку квіток (готують на 10 % спирті у співвідношенні 1:5) по 20 крапель на ложці води 3 рази на день; настій квіток (2 столові ложки сировини на 300 мл окропу, настоюють 2 години) по півсклянки 3 рази на день до їжі; настойку з суміші (порівну) листя і квіток (1 частина суміші на 5 частин 70 % спирту) по 30—40 крапель на ложці води 3—4 рази на день; чверть склянки очищеної соняшникової олії випивають зранку натщесерце і лягають на правий бік, щоб виділилася жовч; столову ложку суміші листя кропиви дводомної, язичкових квіток соняшнику однорічного, трави бобівника трилистого і коріння солодки голої, взятих у співвідношенні 5:5: 10:3, настоюють 30 хвилин на склянці окропу і п'ють по 1 склянці 3 рази на день при малярії; столову ложку суміші трави золототисячника малогоі полину гіркого, квіток соняшнику однорічного, нагідок лікарських, взятих у співвідношенні 10:3:5:2, настоюють 10 хвилин на склянці окропу і п'ють по 2 склянки на день при малярії.
