Persica vulgari — дерево заввишки 3—6 м або кущ. Квітки актиноморфні, двостатеві, рожеві, одиничні, зрідка їх по дві. Плід — кістянка. Цвіте у квітні — травні.
Поширення
Походить із Східної Азії. Розводять як плодову рослину в південних районах України.
Сировина
Використовують плоди.
Хімічний склад
Плоди містять цукри (до 15 % ), аскорбінову кислоту.
Фармакологічні властивості і використання
Плоди персика рекомендуються хворим з порушенням серцевого ритму, при гіпохромній анемії, пов'язаній з алі-ментарним фактором або гіпацидним гастритом, як засіб, що стимулює шлункову секрецію і покращує травлення, та як сечогінний засіб. ПРОТИПОКАЗАНО вживати персики хворим на діабет і ожиріння. М'якуш плодів використовують і як фітотерапевтичний засіб у косметиці. З насіння одержують персикову олію, яка є цінною сировиною для фармацевтичної і парфумерної промисловості.
Лікарські форми і застосування
При сухості шкіри (Hffosteatosis cutis) — мякуш спілого персика змішують з відваром ромашки лікарської і одержану кашку наносять на обличчя, через 20 хв змивають теплою водою.
