Багаторічна трав'яниста рослина родини півникових. Має товсте, коротке, повзуче кореневище. Стебло прямостояче, 60—100 см заввишки (перевищує листя), розгалужене. Листки дворядні, плоскі, мечовидні, загострені, сизозелені. Покривало з видовжено-човниковидними перетинчастими від середини листочками. Квітки правильні, двостатеві, розміщені на кінцях гілок і стебла. Оцвітина віночковидна, з трубочкою, вдвоє довшою за зав'язь і з трьома зовнішніми та трьома внутрішніми частками відгину; зовнішні частки оцвітини оберненояйцевидні, вертикальнозвислі, темно-фіолетові, при основі жовтаві, з бурофіолетовими жилками і жовтою поздовжньою борідкою; внутрішні — прямостоячі, світло-сині, раптово звужені в нігтик, однакової довжини з зовнішніми. Плід — довгаста тупотригранна коробочка. Цвіте у травні — червні.
Поширення
В дикому стані трапляються в Закарпатській області (м. Виноградів) на кам'янистих схилах, серед чагарників. По всій території України їх розводять як декоративну рослину, часом вони дичавіють.
Заготівля і зберігання
Для. виготовлення ліків використовують кореневища півників (Rhizoma Iridis), які заготовляють восени або рано навесні (перевагу віддають кореневищам з 2—3-річних рослин). Викопані кореневища добре миють у холодній воді від землі, очищають від корінців і решток листя й сушать цілими або розрізаними вздовж, розстеливши тонким (3—5 см завтовшки) шаром на папері чи тканині у затінку на відкритому повітрі або в добре провітрюваному приміщенні. Штучне сушіння проводять при температурі 50°, слідкуючи, щоб кореневища не підгоріли або не запарились і не потемніли при недостатній вентиляції. Сухої сировини виходить 25 % . Зберігають сировину в сухому приміщенні, яке добре провітрюється. Строк придатності — 3 роки. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад
У кореневищах півників є ефірна олія, ізофлавоновий глікозид іридин, дубильні речовини, органічні кислоти, жирна олія, крохмаль, слиз і смолисті речовини. До складу ефірної олії входять кетон ірон, бензойна, міристинова, тридецилова й ундецилова кислоти; п-дециловий, бензойний і ноніловий альдегіди.
Фармакологічні властивості і використання
Півники німецькі використовують як відхаркувальний, обволікаючий, болетамувальний і протизапальний засіб. Застосування їх показане при катарах верхніх дихальних шляхів, запаленні легень, хворобах печінки і жовчного міхура та при шлунково-кишкових колітах. Як зовнішній засіб півники застосовують для лікування невродермітів, інфікованих ран, виразок і нориць та для виведення ластовиння. Настоєм кореневищ полощуть рот при зубному болі.
Лікарські форми і застосування
ЗОВНІШНЬО — полоскання, примочки і обмивання настоєм (1 чайна ложка сировини на склянку холодної води, настояти 8 годин); присипки порошком з кореневищ при невродермітах.
