Багаторічна вічнозелена трав'яниста рослина родини баранцевих. Стебла прямостоячі або висхідні, 5—25 см заввишки, вилчасто роз-галужені, густо вкриті лінійно-ланцетними цілокраїми або дрібнопилчастими загостреними відстовбурченими або косо вгору спрямованими листками, розміщеними вісьмома поздовжніми рядами. Спороносні колоски не утворюються, спорангії розміщені в пазухах звичайних листків у середній або верхній частині стебла. Спороносить у червні. На вершечках стебел і пагонів розвиваються вкриті листочками бруньки, які восени відпадають.
Поширення
Плаун баранець росте в Карпатах і на Поліссі в тінистих лісах, на скелях. Рослині загрожує знищення.
Заготівля і зберігання
Для медичних потреб використовують траву рослини. Збирають траву у серпні — вересні, зрізуючи її гострим ножем або серпом без прикореневих побурілих частин і обов'язково струшуючи на грунт зимуючі бруньки, що містяться в пазухах верхніх листочків стебла. Виривати рослини з корінням категорично заборонено! Зібрану сировину сушать у затінку на протязі, розсипаючи тонким (3—5 см завтовшки) шаром на папері або тканині. Сухої трави виходить 25—30% . Зберігають її окремо від іншої лікарської сировини (рослина отруйна!). Строк придатності — 3 роки.
Хімічний склад
Трава плауна баранця містить 0,3—1,1 % алкалоїдів (селагін, лікоподин, псевдоселагін, акрифолін, алкалоїд, флавоноїди, смолисті речовини та понад 40 мікроелементів.
Фармакологічні властивості і використання
В науковій медицині плаун використовують для лікування хронічного алкоголізму. Суть лікування полягає у виробленні умовнорефлекторної огиди до алкоголю. Через 4 дні після останнього вживання спиртного хворому дають випити на порожній шлунок (увечері) 80—100 мл свіжоприготованого відвару трави плауна баранця, а через 3 —15 хвилин дають спочатку добре понюхати, а потім випити 3—5 мл горілки або вина. Через 10—15 хвилин (інколи аж через 1 — 3 години) настає блювання, яке може повторюватися до 5—8 раз. Перед настанням кожного наступного блювання приймання алкоголю повторюють. Відраза до спиртного настає після 2— З сеансів, що проводяться з проміжками в 5—7 днів. Успіх лікування залежить від ступеня прояву алкоголізму, індивідуальних особливостей і бажання хворого вилікуватися. В разі рецидиву лікування повторюють через 0,5— 1—2 роки. У народній медицині траву плауна баранця використовують, крім того, як проносний і абортивний засіб, від глистів, при нервових і шкірних хворобах. Лікування відваром трави плауна баранця протипоказане при тиреотоксикозі й діабеті, при вираженому кардіосклерозі, атеросклерозі судин мозку, гіпертонії, бронхіальній астмі, туберкульозі легень, при хворобах печінки і нирок, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки та людям у віці понад 60 років. Лікування цією рослиною треба проводити з дозволу й під наглядом лікаря. Передозування й невміле застосування препаратів плауна баранця може призвести до тяжкого отруєння і навіть до
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — відвар трави (10 г сировини на 200 мл окропу, кип'ятити 10 хвилин на слабому вогні) по 80 — 100 мл на прийом при хронічному алкоголізмі.