Pedicularis palustris — однорічна напівпаразитна гола (волохаті лише основа стебла і чашечка) рослина родини ранникових. Стебло прямостояче, 15— 60 см заввишки, найчастіше при основі розгалужене, нерідко червонувате, вкрите листками. Прикореневі листки в розетці, дуже зменшені, довгасті, цілі. Стеблові листки чергові, рідше майже супротивні, ланцетовидні, перисторозсічені на дрібні сегменти з білими потовщеними хрящовидними кінчиками. Квітки двостатеві, неправильні, на коротких ніжках по одній у пазухах верхніх стеблових листків. Чашечка волосиста, дволопатева, коротша за трубочку віночка, гола або з довгими кучерявими волосками. Віночок 20—22 мм завдовжки, бруднорожевий або рожевий, двогубий; верхня губа дволопатева, майже пряма, лише на верхівці зігнута, з дуже коротким широким носиком, який несе з обох боків по зубцю, нижче, майже всередині губи, є ще по одному зубцю з кожного боку, нижня — трилопатева, однакової довжини з верхньою, по краю війчаста. Плід — коробочка. Цвіте з червня до серпня.
Поширення
Шолудивник болотний росте на вологих луках, болотах і торфовищах на Поліссі і в Лісостепу.
Заготівля і зберігання
Для виготовлення ліків використовують сушену траву шолудивника, яку заготовляють в період цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад
Трава шолудивника містить глікозид аукубін (ринантин), і невелику кількість алкалоїдів (до 0,01% ).
Фармакологічні властивості і використання
Експериментальними спостереженнями встановлено, що настій трави шолудивника є ефективним матковим засобом, який подібно до ріжків (але в 45 раз слабіше) посилює скорочення і підвищує тонус матки, сприяє зупинці післяпологових кровотеч. Крім того, рослина виявляє сечогінну і протизапальну дію. У народній медицині шолудивник використовують як кровоспинний (при маткових кровотечах), сечогінний, інсектицидний (проти вошей) і ранозагоювальний засіб та при себореї голови.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — настій трави (10 г, або 2 чайні ложки сировини на 200 мл окропу) по 4—10 крапель 3 рази на день ЗОВНІШНЬО - настій трави (5 столових ложок сировини на 1 л окропу).
