(Pedicularis sceptrum-carolinum) також дуже рідко трапляється в Сумській області. Ареал виду охоплює лісову зону Європи та Азії. В Україні трапляється на Поліссі, в Розточчі та Лісостепу. Рослина тяжіє до низинних боліт, вологих торф’янистих лук, болотистих вільшняків. Помітити шолудивник королівський серед трав не важко. Потужна розетка з характерних листків — видовжених з виїмками — сягає в діаметрі до 25 см і більше. Під час цвітіння рослина взагалі помітна здалеку. Гранчасте стебло висотою до 30-80 см, вкрите такими ж розрізаними, як розеткові, листками, виносить вгору суцвіття.
Варто розповісти про нього. Пелюстки великих (до 3-х сантиметрів) квіток зрослися і формують верхню та дещо довшу нижню губу. Віночок має темно-жовте забарвлення, а його кінчик (власне нижня губа) червоний. Квіти зібрані у велике колосовидне суцвіття і виглядають надзвичайно ефектно. Після цвітіння утворюються кулясті плоди-коробочки з численним насінням. Шо-лудивник — рослина, яка веде напівпа- разитичний спосіб життя, оскільки частину мінеральних елементів поглинає з коренів інших рослин. На території України шолудивник королівський вважається льодовиковим реліктом. У післяльодовиковий період він зберігся в окремих локалітетах — відокремлених місцезнаходженнях. Рослина чутлива до осушення, тому протягом останніх десятиліть кількість її місцезростань ще більше скоротилася.
