Найдавнішою рукописною книгою, що збереглася до наших днів, є так зване "Остромирове Євангеліє", написане в 1056-1057 роках за княжіння в Києві Ізяслава Ярославовича для Новгородського посадника Остромира. Книга була виконана дияконом Григорієм. А всього пам'яток оригінального давньоукраїнського письменства ХІ-ХІІ столітть збереглося близько 100, хоча, за підрахунками істориків, до XII століття у церковних бібліотеках Київської Русі налічувалося близько 200 тисяч рукописних книг. Спочатку книги писалися на спеціально виготовлених шкірах, що називалися пергаментом. Проте він був дуже дорогим, і в XIV столітті найбільш уживаним став папір. Славнозвісне "Пересопницьке Євангеліє", виготовлене на замовлення княгині Насті Гольшанської Заславської у 1556-1561 роках, цілком писане на пергаменті, хоча його вживання для цієї книги вже тоді було винятком.
На "Пересопницькому Євангелії" присягали президенти України. Першою книгою, надрукованою в Україні механічним способом, був "Апостол", виданий у 1574 році у Львові першодрукарем І. Федоровим. Друкування "Апостола" тиражем близько 1000 примірників тривало майже рік. У XVII столітті друкарське мистецтво в Україні сягнуло такого високого рівня, що "Тріодь пісну" обсягом понад 800 сторінок видали в Києві у 1627 році за два місяці. А львівський "Антологіон" (1643 рік), що містить 1442 сторінки, друкували протягом одинадцяти місяців. Перша мініатюрна книжка була надрукована видавцем Львівської братської школи Михайлом Сльозкою. У своїй видавничій діяльності він наблизився до стандартів сьогоднішніх мініатюрних видань. Його книжка "Молитви і Часослів" 1642 року мала розмір шпальт 80 х 40 міліметрів. До речі, М. Сльозка вважається першим фаховим продавцем книжкової продукції.
Найстарішою книгарнею, де продавалися українські книжки, може вважатися та, яку відкрили в Москві у 1672 році друкарські майстри Києво-Печерської лав
ри Т. Кушка та О. Мушин. У самій Києво-Печерській лаврі у XVIII столітті відкрилась книжкова крамниця, і лавра переслідувала тих, хто продавав книги на базарах без її відома.
Перша друкарня з гражданським шрифтом в Україні була відкрита у 1764 році в Єлісаветграді (Кіровограді). Пізніше такі друкарні з'явилися в Києві, Катеринославі та інших містах. Перша в Україні книга українською мовою "Солопій і Хівря" П. Гулака-Артемовського вийшла у Харкові у 1819 році. Вже у першій половині XIX століття починаються цензурні обмеження щодо української книги. А тому у 1847 році в Україні видруковано лише одну книжку, з 1848 по 1856 рік - десь по одній, щонайбільше по п'ять книжок на рік, тобто набагато менше, ніж 300 років тому. З початку 60-х років цензурні вимоги слабшають, тому кількість українських книжок стрімко зростає аж до 41 у 1862 році. Проте у 1876 році законодавчо було фактично заборонено видання книг українською мовою. У 1883 році з'явився перший каталог української книги, його надрукував
Нині в Україні налічується понад 750 видавничих структур з більш ніж півторатисячною кількістю поліграфічних підприємств. Ними (у 1994 році) було випущено в світ понад п'ять тисяч книг більш як 85-мільйонним накладом. Найстаріше з діючих видавництв - видавництво художньої літератури "Дніпро''. Одне з найбільших видавництв художньої літератури в країні бере свій початок від Всеукрвидаву, заснованого у 1919 році.
Умільці багатьох країн створили цілу низку надмініатюрних книжок, але мікромініатюрна книжка "Кобзар", створена українським майстром М. Сядристим - найменша у світі. її площа - 0,6 квадратного міліметра. Це майже в 19 разів менше від найменшої японської книги.
