Із всієї земельної площі України (близько 60 мільйонів гектарів) сільськогосподарські угіддя займають майже 42 мільйони гектарів. З них на орні землі припадає більше 33 мільйонів гектарів (на кожну сім'ю таким чином припадає в середньому 4,5 мільйона гектарів ріллі), на пасовиська - близько п'яти мільйонів гектарів, на сіножаті - два мільйони гектарів. На території України, особливо в південних її регіонах, вже у другій половині XIX століття склалося спеціалізоване високотоварне зернове господарство, що давало хліб на експорт. У 1913 році на зернові припадало біля 88 процентів усіх посівів.
Тепер зернова галузь поширена скрізь, на неї припадає біля половини посівів у республіці, найвища їхня частка - в степових і лісостепових областях. За останні десять років в Україні щорічно збирається від 35 до 40 мільйонів тонн зернових культур. Основними хлібними зерновими культурами країни є озимі пшениця і жито, круп'яними - просо і гречка, зернофуражними - ячмінь, кукурудза і овес, зернобобовими - горох. Озима пшениця є основною продовольчою зерновою культурою, на яку при-F падає майже четверта частина всіх посівів України і близько 40 процентів І посівів озимої пшениці в країнах СНД. Озима пшениця становить більше половини валового збору зерна.
І Жито - цінна продовольча, але малопоширена культура, на яку припадає лише два проценти посівів і понад три проценти виробленого зерна. На початій ку XX століття у посівах жито займало третє місце (після ярого ячменю і ярої і пшениці), а за валовими зборами поступалось тільки ячменю, г Ярий ячмінь - друга зернова культура за площею посівів після пшениці (близько чотирьох мільйонів гектарів) і валовими зборами зерна (понад 20 процентів).
Третє місце за площею посівів після пшениці та ячменю займає кукурудза (близько 2,5 мільйона гектарів). Найбільше її висівають у Чернівецькій, Закарпатській і Одеській областях, де вона зберігає певне продовольче значення. На 'Я кукурудзу припадає близько 15 процентів валового збору зерна в Україні. Традиційними для України є культури проса і гречки. Просо вирощують переважно у степових областях, а гречку в лісостепових і поліських. У 30-х роках почали сіяти рис. Площі його розширилися завдяки будівництву іригаційних споруд. Серед зернобобових культур найбільше поширені горох, люпин, вика, менше -соя, сочевиця, квасоля, біб, чина, нут. Під посіви зернобобових відведено близько 1,5 мільйона гектарів.
На горох припадає близько чотирьох процентів валового збору зерна в республіці.
На Україні знаходиться найбільший бурякосійний арсенал у світі - площа посівів цукрових буряків становить біля 1,7 мільйона гектарів, а середньорічний збір близько ЗО мільйонів тонн. Основною олійною культурою України є соняшник. Його посіви зосереджені переважно в господарствах північного і центрального степу. З інших олійних культур вирощують рицину, мак, ріпак, кунжут, а з ефіроолійних - троянду, м'яту, коріандр, лаванду, кмин, фенхель. У степових областях поширені посіви льону-кудряша. Основною волокнистою культурою в Україні є льон-довгунець, для вирощування якого найсприятливіші умови в Поліссі і передгір'ях Карпат. Під посівами овочевих культур в Україні зайнято близько 0,5 мільйона гектарів (1,5 процента усіх посівів). Помідори, перець, баклажани найбільше вирощують у південних областях, огірки та інші городні культури для промислового консервування і соління - у північній частині лісостепу і на Поліссі. Баштанні культури (кавуни і дині) вирощують переважно у південних степових, частково у лісостепових областях.
Тютюн вищих сортів вирощують у Криму, Придністров'ї та Закарпатті. Україна - основний виробник хмелю в країнах СНД. Цю культуру вирощують у Житомирській, Рівненській, Львівській, Вінницькій областях. В усіх областях України вирощують і заготовляють значну кількість (близько 100 видів) лікарських рослин.
Практично в усіх областях України розвинуто садівництво і ягідництво. Найвища концентрація плодоягідних насаджень у правобережному лісостепу, Кримській та інших південностепових і західних областях (Закарпатській, Чернівецькій). Майже 90 процентів товарного винограду виробляють господарства Кримської, Одеської, Херсонської, Миколаївської та Закарпатської областей. Площа дикорослих плодових рослин становить в Україні близько 45 тисяч гектарів. У ресурсознавчому плані це 10-17 тисяч тонн сировини, з якої шість тисяч припадає на плоди яблунь і груш, 5,5 тисячі тонн - на малину, по 1,5 тисячі тонн - на ожину, черешню, кизил, терен.
Провідне місце у структурі тваринництва належить скотарству, яке має переважно м'ясо-молочне спрямування. Приблизно третина великої рогатої худоби в Україні - це корови. З молочних порід великої рогатої худоби найбільш цінні в Україні червона степова, білоголова українська, чорно-ряба, а з молочно-м'ясних порід - симентальська, лебединська, бура карпатська. Друга велика галузь продуктивного тваринництва - свинарство. В загальному виробництві м'яса свинина займає близько 50 процентів. У південній частині республіки і в Карпатах певний розвиток отримало вівчарство. На півдні розводять тонкорунних і напівтонкорунних овець (тонкорунну асканійську, цигейську), смушкове і молочне вівчарство історично склалося в Карпатах. Майже в усіх областях розвинуте птахівництво. На півдні набуло розвитку шовківництво. Значні перспективи має на Україні бджільництво. Перспективною галуззю виробництва є рибне господарство. Переважно вирощують коропа, а також білого амура, пістрявого і білого товстолобика. В Карпатах і на Поліссі створені спеціалізовані форелеві господарства.
