Народичі. Селище міського типу Народичі розташоване в Житомирській області на річці Уж - всього в 80 км від Чорнобильської АЕС.
Містечко Народичі під маєтком села Народичі, належали Феодору Єльці, згадується актом 1545 в опису Овруцького замку з обчисленням приписних до нього міщан, бояр, селян і землі, а також повинності на користь замку. Ще Народичі, згадуються в акті від 1685 16 липня, у вироку купно суду.
У XIV - XVI століттях Народичі входили до складу Київського воєводства (Польща). В кінці сімнадцятого століття - у складі Росії (Волинська губернія). На початку XX століття в Народичах почалися перші єврейські погроми, в результаті чого частина євреїв емігрувала в США. Під час Громадянської війни містечко кілька разів переходив з рук в руки.
У 1924 році Народичі стали райцентром. У 1937 році в місті було зруйновано всі храми, почалися репресії. У 1941 році було розстріляно понад 200 євреїв. У 1943 році місто було звільнено Радянською армією. У 1962 році відкривається авіалінія Народичі - Базар - Малин - Житомир. В місті будуються підприємства, розвивається інфраструктура.
Велика частина жителів покинула Народичі в 1986 році за рекомендацією влади, хоча формально селище не потрапляв і не потрапляє в потенційно небезпечну зону. Хтось залишився, хтось повернувся.
Радіаційний фон в Народичах високий: у центрі міста навіть на асфальті біля 40-50 мкР / ч. При вході в Народичі відселена цегляна п'ятиповерхівка. Трохи далі - магазини, школа, дитячий садок, навіть є дитяче кафе. Людей на вулицях багато. Офіційно в Народичах проживає близько трьох тисяч чоловік. У єдиний дитячий садок селища щоранку приходить близько ста дітей.
Недалеко від автостанції в парку є дуже цікавий меморіал: два гранітні пам'ятника з назвами евакуйованих населених пунктів Народицького району. На одній плиті назви відселених місць в 1986 році, а на другій - відселених в 1990.
Поруч ще один пам'ятник Чорнобильської трагедії: гравірування на граніті карти району з радіоактивними селами, трохи нижче - схематичний малюнок атома з колючим дротом.
