Скарби Києва
Скарби великокнязівської епохи, виявлені на території Києва, становлять майже третину від загальної кількості скарбів, знайдених на територіях Київської Русі. До їх складу входять монети (найчастіше арабські дирхеми), срібні грошові злитки, гривні, але переважна більшість знахідок це жіночі золоті та срібні прикраси, узороччя - діадеми, колти, сережки, шийні гривни, намиста, браслети, персні.
Діадеми з київських скарбів XI-XII ст.
Місце цих знахідок пов'язане з розташуванням багатих бадиб. Переважна більшість скарбів було заховано під час облоги Києва ордами Батия в 1240 році.
Кожного року археологи знаходять все нові й нові скарби. Так, в 1986 році на Кудрявській вулиці був виявлений скарб золотих і срібних жіночих прикрас XI-XII століть, оздоблених емаллю і позолотою. А в 1998 році в Михайлівському Золотоверхому монастирі знайшли 23 срібні гривни «київського типу» і золоті прикраси. Цікаво, що це не єдиний скарб, знайдений на території монастиря: до цього тут вже двічі - в 1887 і 1903 роках - знаходили багаті скарби золотих і срібних виробів. Так, скарб, знайдений в 1903 році, містив 40 срібних прикрас, дві срібні гривни та інші предмети.
В скарбах, заритих в 1240 році, іноді було багато золотих виробів. Найбагатший з них був знайдений в 1842 році в межах Десятинної церкви - кілька сотень жіночих прикрас-колтів із золота з перебірчатою емаллю.
Ювелірні вироби київських майстрів, коштовності іноземного походження - були знайдені в 1876 році в скарбі на Рейтарській вулиці. Вченим вдалося навіть простежити історію деяких з цих речей. Так, з написів на срібній чаші дослідники змогли встановити, що спершу вона належала якомусь князю, а потім стала власністю Спаської церкви на Берестові. Інша срібна чаша була виготовлена в Південній Італії. Нею володіла Євфимія - дочка київського князя Володимира Мономаха.
Ранню групу предметів, що входять до складу київських скарбів (2-га половина XI - середина XII ст.), складають в основному вироби з золота з перебірчатою емаллю; пізніші (2-га половина XII - початок XIII ст.) речі виготовлені в основному зі срібла.
До числа найцінніших знахідок належать князівські регалії - діадеми.
На території колишньої Київської Русі знайдено 11 цілком або частково збережених діадем, серед яких найбільшою повнотою відрізняються золоті убори з Києва (скарб 1898 р.) і с. Сахнівка Київської області (скарб 1900 р.).В останньому скарбі знайдені ще й барми - тобто повний набір князівських регалій. Золота діадема з Сахнівки, прикрашена перебірчатою емаллю, являє собою унікальний витвір київських ювелірів XII століття.
Разом з діадемою в сахнівському скарбі 1900 року були знайдені і князівські барми - чотири медальйони з вставками-щитками з багатобарвної емалі в багатій оправі з дорогоцінними каменями, перлинами і каймою із золотих півсфер. Діадема і барми стилістично єдині і, мабуть, виготовлені в одній майстерні.
Друга діадема (поч. XIII ст.) Знайдена в самому Києві на території колишнього князівського двору.
До XIII ст. існувало дві групи прикрас князівсько-боярської верхівки. До першої відносяться шийні гривни, браслети, скроневі кільця, виготовлені зі срібла і золота. Ці традиційні прикраси на рубежі X - XI століть змінюють підвіски-колти, браслети-наручи, очілля. У другій половині XI століття в Київській землі складається стилістично єдине парадне жіноче вбрання із золотих предметів, багато прикрашених перебірчатою емаллю, коштовним камінням, перлами, сканню. Це вбрання майже без змін збереглося до часів татаро-монгольського нашестя.
Найбільш характерним виробом київських майстрів емальєрного справи є колти (деталь жіночого головного убору).
У скарбах колти зазвичай зустрічаються парами. На лицьовій стороні незмінно містяться зображення птахів, сиренів, грифонів, святих, а на зворотному - різні рослинно-геометричні мотиви.
Візантійський вплив на київських майстрів бачать в колтах зі скарбу, знайденого в 1896 році на Княжій горі. На одній стороні зображений птах в геральдичній позі, а на іншій - павич з розпростертими крилами.
Дуже цікаві колти з скарбу, знайденого в 1887 році в Михайлівському монастирі. На золотому тлі тут зображені сирени - птахи з жіночими голівками. Крила і хвости яких розділені смужками червоної і синьої емалі, а вся колірна гамма побудована на поєднанні червоного, синього, світло-зеленого і білого тонів, доповнених чорними і рожевими тонами. Майже ідентична пара колтів (мабуть виготовлених в тій же ювелірної майстерні) виявлена в кладі, найденнном в 1880 році на Великій Житомирській вулиці. Близькі до них і колти з київського скарбу 1885 року й скарбу 1900 з Сахнівка.
Голова людини зображена на багатобарвних колтах з київського скарбу 1949 року. У скарбі, знайденому в 1909 році біля Десятинної церкви, був колт з ажурним обідком із зображенням на лицьовій стороні грифона, а в скарбі, знайденому в 1903 році в Михайлівському Золотоверхому монастирі, була пара срібних колтів з ажурним обідком. На щитках цих колтів на чорненому тлі також були зображення грифонів.
Стилістично до колтіх примикають рясни - парні довгі декоративні ланцюжки з круглих або квадріфолійних бляшок. Іноді вони завершувалися колтами різних типів. Святкові рясни княгинь і бояринь робилися з золота і прикрашалися перегородчастої емаллю. Звисаючи з кутів головного убору, рясни доходили до плечей жінки, а колти досягали грудей.
На ряснах зазвичай зображувалися птахи, дерева, розетки і геометричні візерунки. Саме так прикрашена пара рясен - кожна з десяти бляшок - з Сахновського скарбу 1900 року.
Широкі двостулкові срібні браслети-наручи, прикрашені гравірованими зображеннями, пов'язаними переважно з язичницькими обрядами, з'являються в другій половині XII століття. Окрім зображень, ці браслети ніяк не пов'язані з місцевою традицією, і їх коріння прослідковуються при зіставленні з візантійськими браслетами подібного роду, що зберігаються в Луврі, галереї Уолтерс у Балтиморі (США), музеях Лондона.
Цікаві також браслети з так званими «русальними» сюжетами. До їх числа належить браслет із скарбу 1903 року, знайденого на території Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві. Кожна його стулка розділена трьома арками. На одній стулці під аркою зображена танцівниця у вишитій сорочці з довгими рукавами. У центральній арці - орел, символ влади, характерний для візантійського мистецтва. Поруч - гусляр у високому ковпаці. На іншій стулці ліворуч вміщено зображення фантастичної істоти - дракона з пташиною головою, праворуч - воїн з мечем і щитом. Посередині в арці - геральдичний орел. У подібній традиції виконаний і київський браслет з колекції Британського музею.
Браслет з київського скарбу 1893 відносять до числа шедеврів середньовічного ювелірного мистецтва: вишукана форма кіотців, рифлені шарніри, витончені і досконалі живописні зображення птахів і грифонів.
Сьогодні велика колекція дорогоцінних предметів великокняжої доби із золота і срібла зберігається в Музеї історичних коштовностей України у Києві. Ця колекція унікальна і не має аналогів в світі.
