В'ЮН. Misgurnus fossils (L.). В'юн — представник родини в'юнових. Довжина його тіла інколи досягає близько 25 см. Про присутність в'юна в тій або іншій місцевості знають, можливо, не всі, бо він живе переважно в таких водоймах, де інші риби житії не можуть,— у мілководних озерах, замулених ставках і навіть болотах. Цьому сприяє зокрема те, що на відміну від інших риб в'юн може дихати не тільки за допомогою зябер, а й за допомогою шкіри та кишечника. Стінки кишечника багаті на кровоносні судини і тому він виконує дихальні функції тоді, коли в'юнові .не вистачає кисню. Тварина заковтує повітря, пропускає його через кишковий канал, а потім випускає через анальний отвір. Цим і пояснюється писк в'юнів, коли їх витягують з води. Звідси походить ще одна назва — пискун. Він тримається на дні, часто заривається в мул, де живуть і його кормові об'єкти: черв'яки, личинки комах та інші дрібні тваринки.
В'юном цю рибу називають, очевидно, тому, що під час плавання її тіло в'ється (звивається). Тіло видовжене, циліндричне, вкрите дрібною лускою. По боках його є 4 смужки. Голова також довга, трохи сплющена на лобі. Рот обернений донизу, оточений десятьма вусиками. Очі маленькі. Спина жовто-бура, з чорними цятками, інколи рожевувата.
В'юн надзвичайно чутливий до зміни атмосферного тиску. Приблизно за добу до негоди поводиться неспокійно, часто піднімається до поверхні води. За це в'юна звуть живим барометром.
В'юн та його родичка щипавка добре витримують умови життя в акваріумах.
