Серед заповідних об’єктів України Біосферний заповідник “Асканія-Нова” займає особливе місце як першопроходець у розбудові заповідної справи. Самобутній і непростий шлях формування його заповідності бере початок з кінця XIX ст., коли Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн в економії “Асканія-Нова” серед пасовищ почав створювати захисні ділянки. Перші його спроби (1883, 1888 роки) виявилися невдалими, оскільки відведені під заповідання землі потрапляли у смугу доріг Чумацького шляху, що на той час проходили через “Асканію-Нова”. Ставши з 1895 року повновладним господарем “Асканії-Нова”, Ф. Фальц-Фейн у 1898 році закладає поряд з нею нову заповідну ділянку площею 520 десятин. Саме їй судилося стати праядром майбутнього біосферного заповідника, столітній ювілей якого відзначався в 1998 році. Система господарювання, що практикувалася за тих часів в “Асканії-Нова”, відповідає схемі, котра затверджена програмою МАБ для біосферних резерватів ЮНЕСКО через 70 років. Це ще один невизнаний світовий пріоритет України.
“Асканія-Нова” початку XX ст. - це своєрідна оаза безмежних степів з акліматизаційним зоопарком, який започатковано 1874 року, та дендропарком, закладеним у 1885-1902 роки. Мальовничі краєвиди степу, значні колекції птахів (208 видів) та ссавців (52 види) в зоопарку, оригінальний дендрологічний парк із 220 видів і різновидів дерев приваблювали в цей куточок найвидатніших учених - В. В. Альохіна, В. І. Талієва, Й. К. Пачоського, І. П. Бородіна, А. А. Браунера, М. М. Завадського, П. Матчі, О. Хайнрота і багатьох інших. Усі вони із захопленням писали про рай для тварин і рослин, створений у південноукраїнських степах.
З 1 квітня 1919 року “Асканія-Нова” була проголошена Народним заповідним парком, а з 8 лютого 1921 року - державним степовим за-повідником “Чаплі”. На історії заповідника позначилися події грома-дянської війни, колективізації, лисенківщини, масового розорювання степів. Хвилі новітньої історії котилися південними степами, і люди заради задоволення власних потреб прирікали їх на знищення. Надзвичайними зусиллями науковців і природоохоронної громадськості вдалося зберегти унікальний найдавніший заповідник України.
З 1985 року “Асканія-Нова” міцно закріпилась у системі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Сьогодні це природоохоронна науково-дослідна установа державного і міжнародного знамення. Загальна площа заповідника 33 397,6 га. До його землекористування входять: цілинний степ і перелоги (11 054 га), дендрологічний парк (196,6 га), зоопарк (61,6 га). Решта території - суходільні та поливні землі господарств Інституту тваринництва степових районів “Асканія-Нова”, фермерські господарства і населені пункти. За класичною схемою навколо природного ядра проходить буферна зона 1-1,5 км завширшки.
Клімат території помірно континентальний із жарким посушливим літом та м’якою нестійкою зимою. Середньорічна температура повітря становить 9,5 °С (амплітуда від - 32 °С до + 40,3 °С). Середньорічна сума опадів - майже 400 мм з мінімумом 164 мм (1943 рік) та максимумом 703 мм (1997 рік). Рівнинні простори з коливаннями рельєфу від 19 до 34 м над рівнем моря сприяють швидкому поширенню як холодних, так і теплих повітряних мас.
Основні території цілинного степу в центрі сухої безстічної рівнини, де зовсім немає природних водотоків. Лише навесні після танення снігу та під час сильних дощів у вибалках утворюються тимчасові струмки, які несуть воду до таких самих тимчасових подових блюдець. Особливістю околиць “Асканії-Нова” є глибоке залягання підземних вод. Перший водоносний горизонт знаходиться на глибині від 18 до 30 м, наступний (артезіанський) - у понтичних пористих вапняках від 45 м і глибше. За жорстких посушливих кліматичних умов, сезонного розвитку рослинності на лесах, своєрідного впливу степової фауни сформувались південні чорноземи й темно-каштанові грунти, які є найпо-ширенішими на суходолах. У подових западинах трапляються глейо- солоді та інші варіанти лучних грунтів.
Першим серед об’єктів природно-заповідного фонду є, безумовно, цілинний заповідний степ. Це єдиний у Європі великий масив відносно незайманих екосистем, характерних для типчаково-ковилової підзони. Тут зберігають і вивчають увесь комплекс живої і неживої природи. Рослинний покрив представлений чотирма типами: справжніми, лучними, чагарниковими степами та водно-болотною рослинністю (окремі ділянки Великого Чапельського поду). На вододілах переважають найбільш посухостійкі щільнокущові види злаків (костриця валіська, кипець гребінчастий, ковили), багаторічне різнотрав’я; у долинах - вологолюбні кореневищні злаки (пирій подовий, стоколос безостий, тонконіг вузьколистий, бекманія вузьколиста) та осокові. Флористи виявили тут 478 видів квіткових рослин, серед яких є багато кормових, лікарських, медоносних, декоративних. Досить велику частку становить група рідкісних, ендемічних та зникаючих видів - 85, з яких 33 занесено до Червоної книги України, а 12 - до міжнародних списків. Серед рідкісних рослин найцікавішу біологію має зіркоплідник частухоподібний, який працівникам заповідника трапляється раз на кільканадцять років, коли відбувається затоплення подів. Цілком вірогідно, що асканійські поди - єдине місце росту цієї рослини в Україні. Дуже привабливий вигляд мають малі поди рано навесні - суцільний жовто-зелений килим квітучого рідкісного скіфського тюльпана, який добре розвивається в умовах культури ас- канійського дендропарку. А от занесені до Червоної книги України ковили Лессінга, українська та волосиста в асканійському степу, на щастя, є не рідкістю, а типовими домінантами плакорних та схилових угруповань.
Аборигенна фауна налічує 28 видів ссавців, з них третина гризунів. Під час екскурсій можна зустріти лисицю звичайну, захоплену полюванням на полівок, сполохати зайця, побачити оленя, байбаків, які вигріваються на земляних горбочках біля нір. У траві метушаться без-хребетні (понад 2000 видів), повзають мідянки, степові гадюки, вужі.
У відкритому степу гніздяться майже два десятки видів птахів, а разом з тими, що заселяють деревостани і мігрують до вирію, їх 272. Серед аборигенної фауни 19 видів комах, плазунів, птахів та ссавців занесено до Червоної книги України. З широкого довкілля в захисних зонах степового резервату щорічно збираються величезні зграї мігруючих птахів: сірих журавлів (9-15 тис.), сірих (5-10 тис.) і білолобих гусей (20-500 тис.), десятки тисяч крижнів і безліч іншого птаства.
Сучасний дендрологічний парк складається з двох частин: старої, де . переважають вікові насадження, та нової - насадження 20-30-річного віку. Колекційний фонд охоплює 948 видів і сортів дерев та кущів 56 родин різних континентів. Культивується майже 90 видів реліктових, рідкісних та зникаючих рослин, з них 68 занесено до Червоної книги України, 3 - перебувають під міжнародною охороною. Існування деревних насаджень без постійного зрошення та догляду було б неможливим, бо природно у цих краях ростуть лише два види низькорослих чагарників - мигдаль степовий та карагана скіфська, які тепер стали рідкісними й охороняються.
Зоопарк “Асканія-Нова” за масштабами утримання тварин у напіввільних умовах, технологіями акліматизації, реакліматизації не ] д має рівних собі серед країн СНД і входить у першу десятку світових взірців. Його спеціалізація - розведення і вивчення біології копитних тварин степів, саван, пустель і гірських районів, навколоводних птахів та рідкісних пернатих степової зони. В зоопарку утримуються три види безкільових птахів (африканський страус, нанду та ему), 72 види кілегрудих - лебеді, гуси, казарки, качки, фазани, журавлі та інші. Тут утримують 15 видів птахів, занесених до Червоної книги України: сте-повий орел, журавлі - сірий, красавка, червона качка (огар) та інші. Інтродукована фауна ссавців налічує 36 видів та форм (загальна чи-сельність біля 900 голів), з них 7 видів з групи рідкісних: кінь Прже- вальського, кулан туркменський, зебра Греві, гвинторога коза, гривастий баран, сайгак, сибірський козерог (загальна кількість 370 голів).
Біосферний заповідник “Асканія-Нова” - найбільший екологоосвітній центр на півдні України. Щорічно його відвідують десятки тисяч школярів, студентів, учених, просто відпочиваючих, що приїздять з метою ознайомитись із системою збереження довкілля, вивчати природні процеси або прямують до місць відпочинку на узбережжях Чорного і Азовського морів. Неповторні краєвиди стену з розсипаними на його полотні стадами екзотичних і аборигенних копитних тварин, чудова природа штучної оази з деревної рослинності серед безкраїх степів створюють дивовижні почуття її безмежжя і сприйняття людиною свого місця у біосфері планети Земля.


    фейсбук