Невицький замок, ХІІІ-ХVІІст.
Невицький замок розташований за 12км від Ужгорода, на високому лісистому пагорбі вулканічного походження, над річкою Уж. Перша писемна згадка датується початком XlVcm. Завдяки вигідному положенню, він контролював вихід з ущелини річки Уж, по якому пролягала дорога на Ужгородський перевал, а таким чином до Польщі і Галичини.
З 1322р. Невицький замок був у володінні аристократичного роду Другетів, що приїхали з Італії і більше трьох з половиною століть володіли Ужгородом і всією Ужанською долиною. Оскільки на той час замок мав дерев'яні укріплення, Другет вирішив перебудувати його. В результаті на важкодоступному вулканічному пагорбі виникла могутня готична замкова споруда.
Сучасного планування замок набув у XV-XVIcm. Архітектурний комплекс Невицького замку складався із замкових корпусів і системи укріплень, що включала вали, рови і мури з баштами. Зовнішній вал оточує замок півколом, за ним глибокий рів, а далі внутрішній вал, на якому споруджено мур із чотирма баштами. З південно-східного боку головні замкові споруди з'єднуються з двома паралельними оборонними мурами з шестикутною в'їзною баштою. З боку річки крутий схил Замкової гори укріплений підпорними стінами.
Замкові корпуси побудовані на початку XlVcm. На замковому дворі знаходилася вибита у скелі криниця. Ядром оборони замку була квадратна башта-донжон.
На початку XVIIcm., коли у родині Другетів, що володіли фортецею, почалися міжусобні суперечки, замок неодноразово переходив з рук в руки. У 1644р. замок був зруйнований трансильванським князем Дьордем II Ракоці. Відтоді більше не відбудовувався. З часом замок утратив своє стратегічне значення, опустів і почав руйнуватися. Стіни, що збереглися, сягають висоти двох-трьох поверхів. Завершує їх висока чотирикутна вежа.
Замок вражає своєю архітектурно-художньою композицією, умілим використанням місцевості для військово-оборонних цілей.
В кінці ХІХст. біля замку був засаджений сад екзотичних дерев і кущів, розарій з басейном і фонтанами.
