Мукачівський замок
Замок "Паланок" - одна із найцінніших історичних та військово-архітектурних пам'яток, розташований на горі вулканічного походження на висовті 68м. Про виникнення замку точних історичних даних немає. Припускають, що у ІХ-Хст. на горі було невелике укріплення, яке охороняло рубежі Київської Русі за Карпатами. Згодом тут звели феодальний замок. Великі перебудови замку пов'язані з іменем подільського князя Федора Корятовича (І396-1414рр.) та трансільванських князів Ракоці (XVII-XVIIIcm.). Будували його зверху вниз упродовж століть. Складається замок із чотирьох терас, на яких збудовано три замки: Верхній замок (XIV-XVIcm.J, Середній (XVIIcm) та Нижній (XVIIIcm.) замки. На першій, нижній, терасі на початку XVIIIcm. спорудили останню будову замку - башту для охорони воріт.
Федір Корятович значно розширив і укріпив замок. Раніше на вершині замкової гори фортеця складалася тільки з однієї квадратної башти, яка потім стала називатися Старою. У 1401р. князь наказав обвести її сухим ровом і обгородити кам'яною стіною та чотирма круглими вежами. Під старою баштою Ф.Корятович звелів викопати чотирикутний колодязь, глибина якого 85м, а діаметр - 2,5м.
Мукачівський замок на початку XVcm., перебудований князем Ф.Корятовичем став могутньою військово-стратегічною фортецею на північно-східних кордонах Угорщини.
Найяскравішою сторінкою в історії замку стала облога встрійськими військами, що тривала 3 роки (І685-88рр.). Обороною замку, що належав трансільванським князям Ракоці, керувала вдова Ференца І Ракоці Ілона Зріні. Після довготривалих переговорів гарнізон замку все ж капітулював, а княгиню заточили у католицькому монастирі. Після поразки антигабсбургського повстання "куруців" замок знову перейшов у руки Габсбургів і поступово втратив своє оборонне значення. До 1897р. замок слугував тюрмою. У 1922-26рр. його перебудували і перетворили на казарму.
Нині у замку розміщені зали обласного краєзнавчого музею.