БУДИНОК ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Будинок Верховної Ради споруджено в 1939 р. за проектом архітектора В. Заболотного, відібраним журі закритого конкурсу у складі відомих зодчих тогочасного Києва В. Рикова, С. Григор'єва, Я. Штейнберга та ін. Триповерховий будинок розташований на розі вул. М. Грушевсвкого та пл. Верховної Ради. Північним і східним фасадами він звернений до парку та Царського (Марийського) палацу. Зведено будівлю з нового для того часу матеріалу - ефективних керамічних блоків; перекриття - з монолітного залізобетону та металу. На фасадах використано високоякісний теразитовий тиньк, сірий граніт і чорний лабрадорит, а в оздобленні інтер'єрів - декоративний тиньк, штучний мармур, деревину цінних порід, метал, дзеркальне і кольорове скло, монументальний живопис. Значне місце в інтер'єрах займають ліпні деталі, стінопис, інкрустації по дереву та карбування по металу, виконані за мотивами українського декоративно-ужиткового мистецтва. Головне в об'ємно-просторовому вирішенні будинку - це компактність плану, чіткість функціональної організації, логічність конструктивного задуму. Центральну частину головного фасаду декоровано парадним колонним портиком модернізованого коринфського ордера. Цей ордер у вигляді тричетвертних колон застосовано і на бічних фасадах, а у формі пілястр - на північному фасаді. Робочі приміщення групуються навколо розміщеного на рівні 2-го поверху восьмикутного залу, перекритого сферичною банею зі шпилем. Двосвітний зал має партер, ложі та балкон. У підвальному приміщенні містяться буфети й кінозал з апаратною. Вхід до головного залу організовано через парадний вестибюль з гарно закомпонованими сходами. Окрасою інтер'єру вестибюля є його плафон - живописне панно, виконане художниками В. та Б. Щербаковими. За задумом архітектора і художників-монументалістів це панно зорово розкриває простір над вестибюлем, що посилюється перспективою балюстради, за якою зображені постаті людей та літаки, що злітають у піднебесся на тлі легких хмарин. До північного паркового фасаду в 1948 р. за проектом В. Заболотного та Н. Чмутіної прибудовано підковоподібний у плані об'єм для додаткових робочих приміщень, а в 1989 р. скульптор В. Зноба встановив на споруджених за первісним проектом подіумах головного фасаду бронзові декоративні композиції, що зображують представників трудящих - робітників різних професій, селян та інтелігенції. Скульптурні групи виконано в традиціях соціалістичного реалізму. Спокійні, зрівноважені об'єми споруди, прекрасно промальовані деталі та яскрава образність сприяли тому, що будинок Верховної Ради став архітектурним символом столиці України.
С. К. Кілессо