Шахтарське місто (47.2 тис. жителів) обласного значення, розташоване на лівому березі р. Велика Кам’янка. Це одне з молодих міст Донбасу, початок якому поклав Сорокинський рудник, що виник на початку 19Ю-х років. На початку XX ст. відомий російський геолог Л. Лутугін, складаючи карту залягання вугільних родовищ Донбасу, виявив у районі хутора Сорокине багаті його поклади. Перші тонни вугілля шахти рудника видали в 1914 р., коли почалася Перша Світова війна. Одночасно зі спорудженням шахт Сорокинського рудника почалося будівництво селища Сорокине, включеного до складу Донецького округу Області Війська Донського. В 1938 р. селище одержало статус міста і було перейменоване на Краснодон. Ця назва після Великої Вітчизняної війни стала символом молодіжного опору фашистській окупації Радянського Союзу. Тут існувала підпільна комсомольська організація “Молода гвардія”, що діяла протягом трьох місяців. На початку 1943 р. хтось зрадив підпільників, організація була розгромлена, а багатьох з її членів страчено гітлерівцями. Уже у вересні того ж року радянський уряд, який не шанував громадян, що перебували на окупованій території, напрочуд щедро нагородив підпільників. Члени штабу “Молодої гвардії” (О. Кошовий, І. Земнухов, С. Тюленін, У. Громова і Л. Шевцова) посмертно були удостоєні звання Герой Радян ського Союзу, 45 молодогвардійців нагороджені орденами і 66 — медалями. В 1944 р. у Краснодоні створений державний музей “Молода гвардія”, а в 1945 р. відомий письменник О. Фадєєв закінчує роман “Молода гвардія”, перекладений на десятки мов. Під такою самою назвою в 1947 р. з’являється опера Ю. Мейтуса, а метр вітчизняного кіно С. Герасимов знімає фільм (1948 р.), що дав путівку в кінематограф цілій плеяді знаменитих радянських акторів. У 1954 р. у Краснодоні встановили пам’ятник “Клятва” (1954 р., скульптори В. Агібалов, В. Мухін, В. Федченко, архітектор О. Сидоренко) [19]. Поряд з ним згодом спорудять музейний комплекс “Молода гвардія” (1970 р., архітектори В. Смирнов, Г. Головченко). Апофеозом і, мабуть, останнім акордом у пропаганді подвигу молодих краснодонців стало безпрецедентне в СРСР нагородження міської середньої школи № 1, у якій навчалася частина підпільників, орденом “Знак Пошани” (1982 р.).
