Друге за кількістю населення і одне з найстаріших міст (54.3 тис. жителів) регіону обласного значення та районний центр, розташоване на берегах р. Сіверський Донець. Тут ріка утворює величезний 6-кілометровий меандр, огинаючи величезний виступ юрсько-крейдових порід, що утворюють витягнуту на північ гору Кременець (218 м над рівнем моря) — одне з найвищих місць Харківщини. “Ізюмський перелаз” — зручне місце для переправи через Сіверський Донець, розташований біля підніжжя гори, багато дослідників пов’язують зі знаменними подіями в історії Київської Русі. Вважається, що він був місцем битви Володимира Мономаха з половцями (1111 р.), і тут переправлялася дружина Ігоря Святославича під час свого походу на половців (1185 р.), оспіваного в “Слові о полку Ігоревім”, а назва міста і гори прийшли з тюркських мов. Через Ізюм (“довга гора”) проходило східне відгалуження Ізюмського шляху, яким здійснювалися татарські набіги, а Кременець одержав назву шляхом трансформації від татарського “кермен” (укріплення), що знаходилося на вершині гори в XIV ст. Нинішнє місто заснувала невелика група переселенців, що влаштувалася на північних схилах Кременця в 1660-ті роки. Вони побудували фортецю, від якої до наших днів збереглася перлина культової архітектури Східної України — Преображенський собор (1682— 1684 рр.). У 1685 р. був створений Ізюмський слобідський полк, що об’єднував 13 міст і нових поселень (до цього службу в Ізюмі несли козаки з Чугуєва і Змієва). Він брав участь в російсько-турецьких війнах, а в роки Вітчизняної війни 1812 р. — в Бородінській битві та окупації Парижу. Споконвічно Ізюм завдяки своєму вигідному географічному положенню був важливим торговим центром, а наприкінці XVIII ст. у місті були засновані перші підприємства мануфактурного типу. У першій чверті XIX ст. в Ізюмі зводяться ще два храми, що формують нині привабливу культову архітектурну трійцю Ізюму. Біля підніжжя гори Кременець, практично на правому березі ріки, розташована Миколаївська церква (1809-1823 рр.), побудована в стилі класицизму за доволі типовим (навіть стандартним) у ті часи проектом. Значно ефектніше і величніше виглядає Вознесенська церква (1819-1826 рр.), що повинна була стати домінуючою спорудою лівобережної частини Ізюму і з честю впоралася зі своїм завданням, особливо після значного розширення в 1903 році. З розвитком капіталізму (друга половина XVIII — початок XX ст.) в Ізюмі інтенсивно розвивається промисловість, а після будівництва залізниці Харків-Донбас місто перетворюється на важливий транспортний вузол. Тут проходить автодорога Харків-Ростову-на-Дону, що прорізує крейдові породи на вершині гори Кременець. Паралельно їй на вершину гори ведуть широкі кам’яні сходи, перетворені на меморіал, присвячений пам’яті про важкі 8 місяців фашистської окупації і кровопролитні бої за місто в роки Великої Вітчизняної війни. Частина вершини гори Кременець нині віддана під кафе, магазинчики і пришляховий готель, з території якого відкривається заворожливий краєвид на широку долину головної водної артерії Східної України — р. Сіверський Донець.
