Місто (15.2 тис. жителів) Галицького району, розташоване на правому березі р. Шила Липа, долина якої в районі Бурштину перетворена на величезний ста- вок-охолоджувач площею понад 20 км2. В XV ст. на теренах сучасного міста знаходився поміщицький маєток і с. Нове. За рахунок ремісничо-торгової частини населення село до середини XVI ст. розрослося і містечко стали називати Бурштин, а перша письмова згадка про нього датується 1554 р. У ХVІ–ХVІІ ст. Бурштином володіли польські графи Скарбеки і Яблоновські, а в 1730-х роках його орендарем став коронний прокурор і галицький суддя П. Беньо. До першого поділу Речі Посполитої в 1772 р., по якому ці землі увійшли до складу Австрійської імперії, Бурштин був типовим ремісничо-торговельним містечком Прикарпаття. З того часу у ньому зберігся костел, що перебудовувався кілька разів. На початку 1960-х років життя в Бурштині, загалом зорієнтоване на сільськогосподарське виробництво, кардинально змінилося. В 1962 р. по сусідству з ним почалося спорудження державної районної теплової електростанції. Бурштинська ДРЕС, загальна потужність якої становить 2400 тис. кВт, що виробила першу електроенергію в 1965 р. Вона стає головним підприємством селища і значною мірою вплинула на його інфраструктуру. Багато в чому завдяки електростанції Бурштину в 1993 р. був наданий статус міста. На початку нового тисячоліття тут у популярному нині стилі був побудований величезний греко-католицький собор, який зайняв гідне місце серед храмів уніатства, що стрімко відроджується на Україні.


    фейсбук