Районний центр, на березі р. Сула, за 100 км від Сум.
Вперше згадується під назвою Ромен у «Повчанні» Володимира Мономаха, записаному в літописі під 1096. У XVI ст. згадується в документах Старе і Нове Руменське. У XVIII ст. – укріплене місто. 1618, за Деулінським перемир’ям відійшло, як і майже вся Чернігово-Сіверщина, до Польщі. У визвольну війну 1648–1654 активно боролися і роменські жителі. Під час Північної війни, в 1708 шведський король Карл XII розташував у Ромнах свою штаб-квартиру. У XVIII–XIX ст. місто стало центром ярмаркової торгівлі.
СВЯТОДУХІВСЬКИЙ СОБОР, перша половина XVIII ст. На найвищій точці міста. Вдало вписаний в оточуючий ландшафт. У храмі була ікона із зображенням Мадонни, над захоронениям дочки українського мемуариста Я. Марковича – Марії (худ. Г. Стеценко), яка тепер експонується в художньому музеї.
ВАСИЛІВСЬКА ЦЕРКВА, 1751–1780. Це, власне, дзвіниця Святодухівського собору. Після перебудови стала подовженою, безкупольною.
ВОЗНЕСЕНСЬКА ЦЕРКВА, XVIII ст. В ансамблі – дзвіниця. Храм одноповерховий.
ПАМ’ЯТНИК Т. Шевченкові, 1918. Спульптор І. Кавалерідзе. Реконструкція скульпт. В. Клокова, Б. Довганя, 1982.
ПАМ’ЯТНИК А. Деревській, 1982. Спульптор А. Сипко, архітектор В. Миненко. Присвячений матері-героїні, яка в роки війни врятувала і виховала 48 дітей-сиріт.