МАКСАКІВСЬКИЙ СПАСОПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ МОНАСТИР. Розташований на лівому березі річки Десни неподалік від склаМаксаки Менського району на місці поселень доби бронзи, а також ранньослов’янського періоду. Час заснування невідомий. Відновлений 1642 монахами Трубчевського монастиря. У 60–70-х pp. 17 ст. для захисту від татарських нападів навколо монастиря споруджено земляний вал з дерев’яною стіною і перетворено на фортецю. У 1665–1681 ігуменом був І. Ширкевич, 1681–1682 – український і російський письменник, церковний і культурний діяч Д. С. Туптало. У середині 17ст. починається муроване будівництво. За описом 1767 в монастирі два храми: тринефний п’ятибанний Спасо-ІІреображенський собор з двома баштами на головному фасаді та двоповерхова однобанна Введенська церква з трапезною, келії; територію обнесено муром чотирикутної форми з вежами і надбрамною дзвіницею. З 1776 в монастирі після втечі з Туреччини жив константинопольський патріарх Серафим. 1786 монастир закрито. Відновлений 1803 для одновірців. Постраждав під час пожежі 1820.
З1829 діяв як жіночий під назвою Максаківський Троїцький монастир. Будівлі частково розібрані в 1930-х pp. Збереглися залишки муру, дзвіниця, корпус келій (будинок ігумені), споруджений у 50-х pp. 19 ст. у формах пізнього класицизму. Залишки монастиря разом з природним оточенням створюють мальовничий архітектурно-ландшафтний комплекс.
