На північ від руїн Успенського собору, просто в глибині Економічної вулиці, видно стрункий, урочисто піднесений силует п’ятибанної Всіхсвятської (Всіх святих) церкви, спорудженої в 1696—1698 роках. У цій пам’ятці найяскравіше виявлені національні риси української архітектури XVII—XVIII ст. Це позначилося в об’ємно-вертикальній композиції, що надає будові стрімкого вигляду, у виразній пластиці, в її хрестоподібному плані та п’ятикамерній конструкції, в формах бань, що завершують кожну камеру, тощо. Архітектурними формами вона нагадує українські дерев’яні церкви XVI—XVII ст. Будова має два яруси. Перший ярус — це так звані Економічні ворота (назву «Економічних» вони дістали через їхнє господарське призначення), другий — церква. Підносячись над монастирською стіною, церква зовні відрізняється багатим і різноманітним архітектурно-художнім оздобленням. На гранях рогів будови виступають профільовані пілястри. Лиштви у вікнах оздоблені колонками і геометричними фігурами, характерними для російської архітектури XVII ст.
З південного боку до церкви прилягає аркада (хід до примі-щення церкви), яка спирається на чотири колони і має двосхилий дах, торець якого закінчується фронтоном, оздобленим пишним ліпним орнаментом. Настінний живопис всередині церкви виконаний на початку XX ст. учнями лаврської малярні під керівництвом художника I. С. їжакевича. Дерев’яний різьблений позолочений іконостас було зроблено майстрами в XVIII ст.
Великий український поет і художник Т. Г. Шевченко звернув увагу на велику художню виразність цієї пам’ятки і, будучи в Лаврі, замалював її. Зараз цей цікавий малюнок перебуває в Київському музеї українського образотворчого мистецтва.


    фейсбук