с. Крехів
Жовківського району
Дві дерев'яні, зведені водночас (1658 р.) споруди - церква св. Параскеви та розташована на захід від неї двоярусна дзвіниця - стоять на рівному, оточеному високими деревами місці па околиці села й добре сприймаються лише з прилеглих вулиць.Церква св. Параскеви, за літературними джерелами, зведена майстром І. Хом'юком і до 1720 р. містилася в розташованому неподалік Крехівському монастирі. Незважаючи на перенесення будівлі на нове місце та її пізніші ремонти, первісна композиція споруди лишилася практично без змін, за винятком прибудованого до північної стіни вівтаря допоміжного приміщення.Споруда - тридільна, має гранчастий вівтар, квадратні в плані зруби нави й бабинця, послідовно розташовані зі сходу на захід і оперезані піддашшям на фігурних кронштейнах. Усі три зруби перекриті розвиненими двоярусними верхами восьмигранної форми, причому центральний з них вищий і більший за бічні. Ще повніше це співвідношення центрального і бічних приміщень проступає в інтер'єрі, композиційною домінантою якого є розвинений угору та добре освітлений простір нави. Цьому значною мірою сприяє невелика висота бабинця (за рахунок влаштованих над ним хорів), а також розташування у наві найголовніших пластичних та художньо-декоративних акцентів інтер'єру, з яких найпомітнішим є величний шестиярусний іконостас із соковитим бароковим різьбленням колон, рам і, особливо, царських врат. Високі мистецькі якості інтер'єру в комплексі з вишуканими пропорціями та тонкою пластикою зовнішніх форм пам'ятки дають підстави зарахувати церкву св. Параскеви до найкращих зразків галицької школи української дерев'яної архітектури.Дзвіниця - квадратна в плані двоярусна будівля. Нижню частину її становить високий рублений четверик, оперезаний по периметру піддашшям на фі-гурних кронштейнах, а 2-й ярус - відкрита аркада-галерея з підсябиттям та монументальним наметовим завершенням чотирисхилої форми. Використання в композиції пам'ятки підсябиття, а також наявність у її 1-му ярусі бійниць свідчать про помітний вплив на архітектуру крехівської дзвіниці традицій оборонного будівництва України.
В. Т. Завада