ОРЛИК (Орель, Оріль) – село Кобеляцького району, центр сільської Ради. Розташоване на березі Дніпродзержинського водосховища, за 40 км від райцентру. 1817 ж.ителів (1990).
Перші писемні відомості відносяться до 1631, коли по річці Орелі були уходи Станіслава Янковського, Ієжи Шеховича, Олени Драбовичевої. Пізніше ці землі були у володінні шляхтича Гурського, що у 1643 уступив їх Немиричам. 1654 землі відійшли від Польщі, маєтки переходять до козацького старшини. Поселення Орель (Оріль) засноване 1676 козаком Степаном Підстрельним на місці впадіння річки Орелі в Дніпро. Первісна назва – від річки, сучасна – від прізвища Орлика Пилипа (1672–1742) – генерального писаря (після смерті І. Мазепи старшина, що емігрувала з ним, проголосила Орлика гетьманом). 1694, під час походу І. Мазепи проти кримських татар, це місце було зміцнене ретраншементом. У 30-х pp. 18 ст. село – одне з укріплень Української лінії. У 17–18 ст. Орлик був сотенним містечком Полтавського полку. З 1764 Орлицька сотня входила до складу Донецького пікінерського полку; У 1769–1770 солдати сотні брали участь у масових заворушеннях. У 1776–1783 Орлик – село Катерининської провінції Азовської губернії. З 1784 Орлик – у складі Катеринославського намісництва, з 1796 – Малоросійської губернії. З 1802 – Костянтиноградського, з 1803 – Кобеляцького повіту Полтавської губернії. У 1807 в містечку 228 дворів, 2542 жителя, 3 лісових пристані. Дерев’яна Успенська церква (1790).
