ПІСКИ – село Козельщинського району, центр сільської Ради, якій підпорядковані села Бутенки, Йосипівка та Книшівка. Розташоване на лівому березі річки Псла, за 18 км від райцентру. 661 житель (1990).
Засноване в середині 18 ст. Миргородським полковником (пізніше бригадиром) В. П. Капністом, батьком відомого російського поета В. В. Капніста, на землях, пожалуваних йому за службу царським указом 15.VI 1743. 1772 у селі збудовано дерев’яну Успенську церкву. У першій половині 19 ст. діяло парафіяльне училище, підпорядковане Полтавській палаті державних маєтностей, 1847 – 27 учнів. За переписом 1859 у Пісках (село власницьке) Кременчуцького повіту, що знаходилося ліворуч від Полтавського поштового тракту, за 36 верст від Кременчука – 347 дворів, 2332 жителя, відбувалося 3 ярмарки на рік. З другої половини 19 ст. село було волосним центром. 1900 у Піски – перша козацька сільська громада, до якої входили козаки хутори Перваки та Підварки (Подворки), 315 господарств, 1938 жителів. Було 3 озера. Діяли земська та церковнопарафіяльна школи. Жителі інших прилеглих хуторів складали другу Пісківську козацьку сільську громаду, 270 дворів, 1616 жителів, церковнопарафіяльна та 2 школи грамоти. Того ж року, перебуваючи в селі Мануйлівці (тепер Верхня Мануйлівка), Піски відвідав О. М. Горький, де познайомився з волосним писарем М. Я. Краснокутським, сільським учителем М. Т. Долинським та М. Г. Перваком, котрі у період революції 1905–1907 разом з сільським писарем козаком Д. С. Михолем та наймитом А. Д. Кальницьким вели антиурядову агітацію. За революційну пропаганду вони були заарештовані. У 1910 в Пісках (з хутором Гаврильця) – 357 дворів, 2135 жителів. Діяв паровий млин з олійницею, просорушкою та крупорушкою. Дерев’яна Успенська церква, збудована 1855 замість старої, та приписана до неї Троїцька церква (1909). При ній існували дві невеликі бібліотеки, 2 церковнопарафіяльні школи та школа грамоти.
