Село (663 жителі) Гощанського району, розташоване на високому лівому березі р. Горинь.
Це одне з найстаріших поселень на Рівненщині, що було колись стольним градом однойменного удільного князівства. Згідно з літописними документами, першим хазяїном Дорогобужа був володимиро-волинський князь Давид Ігорович (1059—1112 рр.), якому місто дісталося в 1084 р. Після його смерті Дорогобуж отримав володимирський князь Ярослав. У XII ст. Дорогобуж і сусіднє місто Пересопниця стають удільним князівством (столиця якого розташовувалася по черзі в кожному з них), залежним від Київської Русі. Наприкінці сторіччя Дорогобуж втрачає самостійність і переходить у приватне володіння що черзі належало князям Шумським, Дубровицьким, Пересопницьким і Острозьким. При К Острозькому в XV ст. тут був заснований монастир, який увійшов в історію завдяки створення в ньому Дорогобузького Євангелія (1580 р.). У XVII ст. монастир прийняв унію, а в XIX ст. був закритий. У нинішній час від літописного Дорогобужа, знищеного монголами, залишився дитинець (100 х 70 м), відділений від збережених кам’яних фундаментів інших споруд високим валом. Єдина вціліла споруда Дорогобузького монастиря — Успенська церква (XVI ст.).
