Селище міського типу, Летичівський район, де р. Бужок впадає у Південний Буг, за 25 км від зал. ст. Деражня.
Вперше згадується в Іпатіївському літописі 1146. Частково збереглися залишки городища ХІ–ХІІІ ст., які свідчать, що Меджибіж був добре укріпленим прикордонним пунктом. З кінця XII ст. належав до Галицько-Волинського князівства. 1241 Золотій Орді вдалося захопити місто. Для захисту ворогів його укріпили мурами, викопали рови.
ЗАМОК, XIV–XVI, XIX ст. Споруджений на місці древнього укріплення XII ст. Важлива пам’ятка військово-інженерного мистецтва. Має кілька веж з бійницями. З високих стін фортеці на десятки кілометрів довкола було видно шляхи, що вели сюди. Неодноразово перебудовувався.
ПАЛАЦ, XVI ст. В південно-східній частині фортеці. ЦЕРКВА, 1586. Спершу служила костелом. В інтер’єрі – фрагменти розпису. Суворий характер споруди пом’як-шується пропорціями, витонченим барочним фронтоном, високими покрівлями.
ТРОЇЦЬКИЙ КОСТЕЛ (руїни), 1632. У стилі бароко.
