ВАРВА
ВАРВА - смт, райцентр Варвин. р-ну. Розташ. біля впадіння р. Варви в р. Удай, за 33 км від залізнич. ст. Прилуки. Селищній раді підпорядковане с. Воскресенське. 9,4 тис. ж. (1996). Вперше згадується 1624. З 1649 - сотенне містечко двох Варвинських сотень, 1654 - однієї Варвинської сотні, з 1761 Першоварвинської сотні Прилуцького полку. Входила до Прилуцького пов. (1782-1802), до Лохвицького пов. (1802-1923), центр Варвинського р-ну Прилуцького округу (1923-30). Виникла на початку 17 ст. (до 1618) біля городища Замкова гора, яке на думку вчених є залишками літописного м. Варина, відомого з 1079. В. належала кн. Вишневецьким. В акті 1628 названа «новосілим» поселенням, в якому наліч. «10 димів і 20 городників». У 17-18 ст. мала невелику дерев, фортецю, яка розташ. на лів. березі р. Удаю та на прав, березі р. Варвиці. 1654 у В. зареєстровано 983 госп. козаків та міщан. 1666 - 78 міщанських дворів, які по «окладам» були розділені на 3 групи («статі»). Міщан «первой стати» було 16 дворів, серед них війт, 5 дворів мельників та 2 двори шевців, вони платили «з двора по рублю». Міщан «средней стати» наліч. ЗО дворів, у т.ч. 5 дворів мельників,3-шевців, 3 - ковалів, вони були оподатковані «з двора по полтине». Міщан «меншой стати», які платили «з двора по семи алтин по две денги» (по 25 коп.), наліч.32двори, в їх числі 2 двори кушнірів. Діяли 5 водяних млинів. З містечком пов'язана Варвинська оборона 1708 під час рос.-шведської війни. 1737 - 111 госп. селян, 9 госп. підсусідків, 123 госп. козаків (22 виборних, 101 підпомічник) і 12 госп. козачих підсусідків, вільне військове містечко, 820 ж. В 17 - 18 ст. населення займалося гол. чин. землеробством та ремеслом. Вирощували зернові культури, коноплі, тютюн. З ремесел найбільш поширеним були ткацтво, виробництво збруї, ковальство. В серед.18ст. діяли дві дерев, ц-ви: Різдва Богородиці і Параскеви (перша ц-ва збудована до 1666; рік спорудження другої - невідомий). При обох ц-вах діяли церковнопарафіяльні школи, а також «шпиталь», а в ньому 11 «старцов». Постійна торгівля велася в 10 крамницях і4шинках.У кінці 18 ст. - 86 дворів (133 хати) селян, 32 двори (88 хат) козаків виборних, 112 дворів (176 хат) козаків підпомічників, 2 двори (7 хат) артилеристів Прилуцького полку; крім того, мешкало 35 родин дворян та різночинців. Діяли: 6 вод. млинів, олійниця, круподерня, сукновальня міщанина А. Сафонова, селітряна варниця б.т. Коновалова, 10 крамниць, базар щотижня, ярмарки тричі на рік (9 травня на день Миколи Чудотворця, 29 червня в день Петра і Павла та 1 листопада на Кузьми і Дем'яна). У 17-18 ст. всіма громадськими справами відали Ратуша на чолі з війтом і сотенна старшина. Після 1734 за Ратушею залишилися лише судові функції над міщанами. В середині 18 ст. вона припинила своє існування. В. мала свій герб: серце на двох навхрест поставлених гілках, зверху серця - хрест, навкруг якого п'ять зірок. Після утворення Полтав. губ. В. входила спочатку до Остапівської, потім Озерянської і, нарешті, Гнідинської волості. Жителі В. брали участь у Вітчизн. війні 1812-близько 100 варвинців билися з ворогом у складі народного ополчення. У першій пол. 19 ст. населення В. зросло у 2,4 раза і напередодні скасуваннякріпацтва сягало 2533 чол. 1840 споруджено нову дерев. Успенську, а 1851- нову дерев. Різдва Богородиці ц- ви; при останній - церковнопарафіяльна школа і б-ка, діяв церковний хор. У др. пол. 19 ст. продовжували розвиватися ремесла і промисли. 1888 - 166 дворів селян (23 казенних, 143 власників), 318 дворів козаків, 24 двори міщан та ін., 545 хат, 2818 ж.; діяли: 3 дерев, ц-ви, єврейський молитов, будинок, початкове училище ( 1849), жіноча церковнопарафіяльна школа, 12 шинків, 5 крамниць, базар щосереди, 5 щорічних ярмарків (на 2-му тижні Великого посту,9травня, 29 червня, 29 серпня, 1 листопада), 5 кузень, 26 вітряків, 14 олійниць. 1895 діяли 2 ц-ви (ц-ви Параскеви вже не було), аптека, поштове відділення, 7 крамниць. В. розділена на 4 p-ни: Перекопівський, Пугачієвський, Русомаківський та Зарічний. 1910 - 632 госп., 3434 ж., з яких 112 займалися ремеслом, 2 ц-ви, земське початкове училище, жіноча церковнопарафіяльна школа, Варвинська народна бібліотека-читальня (1896); працювала олійниця з крупорушкою на гасовому двигуні. 1915 збудована друга земська початкова школа (будинок - пам'ятка архітектури), почав діяти фельд. пункт, а 1925 - лікарня на 15 ліжок. 1920 створена Варвинська волость; з квітня 1923 В. стала районним центром Прилуцького округу. 1925 - 815 дворів, 3819 ж.; 1930 - 837 дворів, 3484 ж. У В. народився і провів дитячі роки філолог, історик, письменник і перекладач, один із засновників славістики Осип Максимович Бодянський (1808-77), Герої Рад. Союзу І. Я. Кондратець та Я. П. Пилипенко, повний кавалер ордена Слави С. С. Редька, докт. вет. наук Г. С. Крок, докт. філос. наук, проф. Ф. Д. Мірошниченко, засл. артист Узб. РСР І. В. Кононенко, літ. критик І. В. Зуб, народний композитор Я. І. Завгородній. 1740 у В. проживав як вільний бандурист кн. М. Ю. Трубецького Іван Афанасенко. На тер. В. виявлені кургани 2-1 тис. до н.е. і городище 11-13 ст.
