ІРЖАВЕЦЬ
ІРЖАВЕЦЬ (Ржавець) - село Ічнянського р-ну, центр сільради, якій підпорядковані села Ступаківки, Зінченкове. Розташ. на р. Сковорідка (лівій прит. р. Ржавця), за 16 км від райцентру і за 18 км від залізнич. ст. Ічня. 389 дворів, 902 ж. (1996). Уперше згадується 1666. Входив до Ічнянської сотні Прилуцького полку, до Борзнянського пов. (1782-96), до Прилуцького пов. (1797-1923), до Іваницького р-ну Прилуцького округу (1923-30). 1666 - 18 госп. селян (козаки не показані). Вільне військове село, «до ратуші Ічнянської прислушаюче». 1690 гетьман І. Мазепа надав його прилуц. полковникові Івану Стороженку. Після його смерті (1692) село затверджене гетьманом І. Мазепою за удовою Марією та сином Андрієм, а 1712 гетьман І. Скоропадський підтвердив І. ічнянському сотникові Андрію та сину його Григорію Стороженкам. 1737 селом володіли ічнянський сотник Григорій та його племінник Михайло Стороженки. 1740 –87дворів (95 хат) селян, 2 двори (2 хати) підсусідків, 21 двір (21 хата) козаків. 1780власниками селян були: б. т. Мих. Стороженко - 58 дворів (70 хат), сотник Гр. Стороженко - 40 дворів (45 хат), удова б. т. Данила Стороженка - 39 дворів (48 хат); усього в І. наліч. 137 дворів (163 хати) селян, 31 двір (60 хат) козаків, 16 дворів (33 хати) підсусідків, які належали різночинцям. 1797 наліч. 946 душ чол. статі податкового населення; діяла дерев. Троїцька ц-ва, побудована у 18 ст. (перша ц-ва збудована до 1666). 1859 - 501 двір, 2235 ж. 1885 споруджена мурована ц-ва замість дерев'яної. У 1861-66 pp. в І. містилося Волосне правління тимчасовозобов'язаних селян, якому було підпорядковано 12 сільс. громад (1030 ревіз. душ). Козаків і селян казенних підпорядковано Ольшанському Волосному правлінню відомства Палати державного майна. Після реорганізації волостей І. 1867 увійшов до Іваницької вол.1-го стану. 1886 - 140 дворів козаків, 74 двори селян казенних, 254 двори селян-власників, які входили до 8 сільс. громад (Стороженківська 1-а й 2-а, Чернявська, Каневська, Кользанівська, Світовська , Тишкевичівська), 20 дворів міщан та ін., 503 хати, 2634 ж.; діяли: мурована ц-ва, земське початкове однокласне училище (засн. 1864, у віданні земства з 1873), 2 заїжджі двори, 3 шинки, 2 крамниці, базар по неділях, 2 ярмарки (24 травня та 24 вересня), 4 кузні, ЗО вітряків, 3 олійниці. 1910 - 635 госп., з них козаків - 199, селян- 401, євреїв - 5, ін. непривілейованих - 15, привілейованих - 15, наліч. 3170 ж., у т.ч.12теслярів, 18 кравців, 11 шевців, З столяри, 3 ковалі, 20 ткачів, 2 візники, 303 поденники, 25 займалися інтелігентними та 349- ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле нас. займалося землеробством. 3562 дес. придатної землі. Діяли мурована Троїцька ц-ва, земське однокласне початкове училище, в якому навчалося 146 хлопч. та 2 дівчини (1912), жіноча церковнопарафіяльна школа. Землевласниками були поміщики: О.І. і М.П. Стороженки, Ф.О. Гущенко,О.М. Озерний, М. Осинський, Полянська та ін. У 1923-30 pp. I. - центр сільради. 1925 - 752 двори, 3217 ж.; 1930 - 762 двори, 3149 ж. Уродженцями І. є: укр. музикознавець, фольклорист, літературознавець Д. М. Ревуцький (1881-1941); укр. композитор, педагог та муз. - громадський діяч Л.М. Ревуцький (1889- 1977); укр. історик л-ри М.І. Стороженко (1836- 1906). Навесні 1843 у селі зупинявся Т.Г. Шевченко. Тут він бачив легендарну козацьку чудотворну ікону Іржавецької Богоматері. На основі народних переказів про цю ікону поет 1847 написав поему «Іржавець». На терит. І. є кургани 2-1 тис. до н.е. Поблизу села виявлено ранньослов'янське поселення черняхівської культури (2-6 ст).
