ПОЛОВА
ПОЛОВА - село Прилуцького р-ну Сухополов'янської сільради. Розташ. на р. Половій (лівій прит. р. Удаю), за 11 км від райцентру і залізнич. ст. Прилуки. 176 дворів, 234 ж. (2000). Вперше згадується 1655. Входила до Полкової сотні Прилуцького полку, до Прилуцького пов. (1782-1923), до Прилуцького р-ну Прилуцького округу (1923-30) і Чернігів, обл. (з 1932). Поселена 1638-39 на грунтах Густинського м-ря прилуцькими і навколишніми жителями під час відсутності ченців, які втекли з м-ря, боячись помсти Я. Вишневецького за підтримку повстанців. 1655 гетьман Б. Хмельницький віддав Полову «до послушенства» Густинському м-реві, у володінні якого вона залишалася до 1786. 1737 в селі було 67 госп. селян, 13 госп. козаків (6 виборних, 7 підпомічників) та 7 козачих підсусідків; дерев. Різдва Богородиці ц-ва (перша ц-ва збудована до 1710). 1780 - 49 дворів (82 хати) селян, 1 двір (4 хати) підсусідків, 20 дворів (77 хат) козаків. 1797 наліч. 463 душі чол. статі податкового населення. 1811 «стараннями полкового писаря П. О. Кеценка» споруджена мурована ц-ва замість дерев'яної. 1859 - 179 дворів, 1180 ж. У 1861-66 козаки, державні та казенні селяни підпорядковані Маціївському Волосному правлінню відомства Палати державного майна, тимчасовозобов'язані селяни - Радьківському Волосному правлінню тимчасовозобов'язаних селян. Після реорганізації волостей П. 1867 увійшла доПрилуцької вол. 1-го стану. 1886 - 104 двори селян державних і казенних, 2 двори селян-власників, 115 дворів козаків, 8 дворів міщан та ін., 233 хати, 1178 ж.; мурована ц-ва з дерев. дзвіницею на кам'яному фундаменті, збудованою 1880, школа грамоти, шинок, кузня, 20 вітряків, олійниця. 1910 (разом з х. Річкою) - 260 госп., з них козаків - 142, селян - 106, євреїв - 1, ін. непривілейованих - 8, привілейованих - 3, наліч. 1473 ж., у т.ч. 10 теслярів, 7 кравців, 4 шевці, 1 слюсар, 13 ткачів, 3 візники, 28 поденників, 7 займалися інтелігентними та 105 - ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле нас. займалося землеробством. 2661 дес. придатної землі. Діяли: мурована Різдва Богородиці ц-ва (закрита за часів рад. влади), змішана однокласна церковнопарафіяльна школа. Землевласниками були поміщики М. І. Величко, Л. Т. Зубов. У 1923-30 pp. П. - центр сільради. 1925 (разом з х. Річкою) - 317 дворів, 1496 ж.; 1930-324 двори, 1535 ж.1944налічувалось 239 дворів, 665 ж. Колгосп «Жовтень» мав кузню, теслярську майстерню, механ. млин. З 1961 П. підпорядкована Сухополов'янській сільраді. У школі-восьмирічці навчалося 123 учні (14 працівників). До колгоспу «Жовтень» 1970 приєднано колгосп ім. Щорса (с. Сухополова), після чого стало наліч. 7 автомашин, 9 тракторів, З комбайни, а також в.р.х. - 570, свиней - 347. 1971 - 214 дворів, 592 ж. 1996 в П. містилося відділення пайгоспу «Жовтень» (Сухополова), яке мало крупорушку, просорушку, млин, олійницю. З 1999 проводиться приватизація земель і майна колективного господарства. В селі - АТС (1992), початкова школа (10 учнів, 2 педпрацівники; 1994), школа-садок (6 дітей, 1994), фельдшерсько-акушер. пункт, Будинок культури на 250 місць (1969), б-ка (6,2 тис. од. зб.), діюча ц-ва, магазин, пам'ятник 102 воїнам - односельцям, які загинули на фронтах В. В. війни. П. сполучена (1978) дорогою з твердим покриттям з с. Сухополовою (5,3 км).
