Найбільший представник родини собачих. Це сильний, розумний, красивий хижий звір. Він дуже схожий на велику німецьку вівчарку. Велика лобата голова, міцні груди, товста шия, підтягнутий живіт, сильні стрункі ноги, пухнастий хвіст. Зимова шуба у вовка густа, тепла, по спині темно-рудуватого кольору. Загальна довжина тіла дорівнює 100-160 см, довжина хвоста – 35-52 см, висота у плечах – до 90 см. Вага дорослих вовків 40-65 кг, самок дещо менше.
Вовки — моногами, тобто живуть парами. Вагітність у вовчиці триває 62-65 днів. Нам відомі випадки, коли зі дня парування до дня народження вовченят пройшло рівно 63 дні. Вовчиця приводить вовченят один раз на рік. Гон буває у січні-лютому. Чим старіші вовки, тим раніше вони паруються. Статевої зрілості самці досягають у 2-3 роки, самці - у 2. Як правило, вовчиця приводить молодняк у покинутих норах лисиць або борсуків, які попередньо розширює.
Вовчиця приводить від 2 до 13 щенят, але частіше 5-7. У 1987 р. у п’ятьох вовчиць мисливцями було вилучено по 7 вовченят. Вовченята народжуються маленькими, вагою приблизно 350-500 г., сліпими і зовсім безпорадними. У цей час вони дуже схожі на маленьких цуценят. На 9-12 день вони вже бачать. Вовчиця годує виводок молоком до 1,5 місяця. Вовченята швидко набирають вагу і за півтора місяця важать приблизно 4 кг.
Вовки — хороші батьки. Поки вовченята ще маленькі, вовчиця постійно знаходиться з ними у норі, а вовк приносить їжу. Коли вовченята підросли, вони разом з батьками покидають нору і починають нишпорити по всій своїй ділянці, яка буває досить значною — кілька десятків квадратних кілометрів. Перед зимою до них приєднуються вовки, народжені минулого року, і зграя досягає небезпечної чисельності.
У зграї існує сувора організація і дисципліна. Вожаку підкоряються всі.
У вовка добрий слух, зір та нюх. Вовк бачить автомобіль або людину за кілька сотень метрів, а запах диму по вітру чує за кілька кілометрів. У нього добре розвинута зорова пам’ять. Якщо на стежині зламана гілка, загублена якась річ, поставлено капкан, він обійде це місце. Вовк, по якому стріляли або поранили, відрізняє мисливця від людини без рушниці. Відомий випадок, коли при переслідуванні по засніженому полю протягом 3-5 хвилин вовк біг зі швидкістю 55 км за годину, а потім зорієнтувавшись, різко звернув у бік і, перетнувши лісосмугу, втік. Дорослий вовк знає, як і що робити, коли його переслідують. На полюванні на вовків у лютому 1988 р. в Ямпільському р-ні, мисливці не повірили своїм очам, коли побачили як вовк на животі проліз по ложбинці попід прапорцями більше 10 метрів і втік із окладу. Таких прикладів безліч. Голодний або сильно наляканий переслідуванням вовк може за ніч пройти велику відстань, більше 100 км.
Вовк вживає в основному тваринну їжу, а також деякі рослинні корми. Перелік кормів дуже широкий — мишовидні гризуни, плазуни, птахи, навіть амфібії та риба. Вживає він і падаль. При нагоді харчується лісовими ягодами, плодами фруктових дерев, горобини, калини, лоху вузьколистого інших.
