СКЕЛЯР СТРОКАТИЙ
Monticola saxatilis (Linnaeus, 1766)
Таксономічна належність
Клас — Птахи (Aves), ряд — Горобцеподібні (Passeriformes), родина Мухоловкові — Muscicapidae. Один з видів політипного роду; один з двох видів у фауні України.
Природоохоронний статус виду
Рідкісний.
Ареал виду та його поширення в Україні
Пд. Європа, Кавказ, Пд.-зх. та Центральна Азія, Пн. Африка. В Україні гніздиться в Гірському Криму та Карпатах. До ср. ХХ ст. спорадично гніздився в Пд.-зх. Україні та Правобережному Лісостепу — на сх. до Києва. Відомі зальоти в інші р-ни України.
Чисельність і причини її зміни
Кримська популяція — близько 100 гніздових пар, карпатської — 750-800. Європейська популяція нараховує від 100 до 320 тис. пар, що становить 25-49% глобальної популяції. Чисельність незначно скорочується. Зниження чисельності спричиняє зникнення гніздових біотопів на безлісих схилах внаслідок відновлення деревної та чагарниковою рослинності, зростання антропогенного (в т.ч. рекреаційного) навантаження на гніздові біотопи.
Особливості біології та наукове значення
В Криму трапляється переважно на кам'янистих гірських плато та схилах, у Карпатах — на найвищих полонинах з кам'яними розсипами та урвищами. Прилітає у квітні. Гніздо влаштовує в нішах та на карнизах скель. Відкладання яєць у травні-червні. Кладка з 4-5 (рідко 6) яєць. Насиджує самка 14-15 діб. Може мати 2 кладки на рік. Відлітає в кінці серпня — вересні. Характер живлення: комахи, дрібні молюски та інші безхребетні, дрібні ящірки.
Морфологічні ознаки
Довжина тіла — 180-192 мм, маса тіла — 43¬63 г. Самець має сірувато-синє забарвлення верхньої частини спини, потилиці, голови, шиї, горла та вола. На спині велика біла пляма. Черево та хвіст яскраво-іржасто-руді. У самки спина та крила темно-бурі зі світлою строкатістю, голова світло-бура, черево має значну світло-вохристу, іржаву та буру стро-катість, хвіст іржасто-рудий.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Охороняється у заповідниках: Кримському, Ялтинському гірсько-лісовому, Карадазькому, «Ґорґани» та Карпатському НПП. Занесено до ЧКУ (1994), входить до переліку видів Бернської конвенції (Додаток ІІ).
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення
Відомостей немає.
Основні джерела інформації
Страутман, 1963; Владьшевский, 1968; Костин, 1983; Snow, Perrins, 1998; Birds in Europe, 2004; Цвельїх, Клестов, Осипова, 2007.
Автори: Б.А. Аппак, М.М. Бескаравайний, І.М. Горбань, О.М. Цвелих Малюнок: І. І. Землянських.
