Milvus milvus (Linnaeus, 1758)
Таксономічна належність
Клас — Птахи (Aves), ряд — Соколоподібні (Falconiformes), родина — Яструбові (Accipitridae). Один з 2-х видів роду у фауні світу й України.
Природоохоронний статус виду
Зникаючий.
Ареал виду та його поширення в Україні
Європа, Пн. Іран, о-ви Середземного моря, Мала Азія, Пн.-зх. Африка, Канарські о-ви і о-ви Зеленого мису. На пн. Європи доходить до пн. краю Скандинавського п-ова. На сх. межа ареалу проходить через Латвію, Білорусь, Україну. В Україні в минулому гніз-дився в незначній кількості в Закарпатській, Львівській, Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Черкаській та Чернігів-ській обл.Зараз гніздування мало ймовірне.
Чисельність і причини її зміни
В Європі гніздову популяцію в 2004 р. оціню-вали в 19-25 тис. пар. В Україні ніколи не був численним птахом. У ХХ ст. відбувалося поступове зменшення кількості гніздових пар, у кінці століття зник з території країни як гніздовий птах. Можливо, іноді залітає під час міграцій і кочівлі. На стан виду негативно впливають: знищення старих ділянок лісу, де птахи гніздяться; знищення біотопів полювання, що призводить до скорочення кормової бази; використання в сільському та лісовому господарстві отрутохімікатів; відстріл птахів для виготовлення опудал.
Особливості біології та наукове значення
Заселяє листяні та мішані високостовбурні рівнинні й гірські ліси; тяжіє до лісів, що межують з відкритим ландшафтом. Моногам. Відкладання яєць відбувається у квітні-травні. У повній кладці 2-4 яйця, найчастіше 3. Насиджування триває 30 діб. Статевої зрілості досягає на 3-му році життя. Живиться дрібними хребетними тваринами, іноді падлом і покидьками, які знаходить поблизу осель людини. Полює здебільшого у вологих місцях — по берегах річок, озер, ручаїв, у гірських долинах.
Морфологічні ознаки
За розмірами дещо більший за шуліку чорного. Загальна довжина тіла — до 715 мм, маса тіла — 930-1150 г. Дорослий птах зверху іржасто-рудий; голова білувата; низ іржасто-рудий з темними рисками; махові пера чорно-бурі; на споді крил на першорядних махових перах великі білі плями, які добре помітні в польоті; хвіст довгий, зверху—яскраво-рудий, знизу — білуватий, глибоко вирізаний; дзьоб темно-бурий, восковиця, райдужна оболонка ока і ноги жовті. Молодий птах світло-рудий з бурою строкатістю; по краю верхніх покривних пер крил проходять білуваті смуги; восковиця жовтувата; райдужна оболонка ока коричнево-сіра.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Вид включено до CITES (Додаток ІІ), Боннської (Додаток ІІ) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій. Для покращання охорони необхідні: збалансоване ведення лісового господарства, створення заповідних територій, де будуть виявлені гнізда, підвищення контролю за випадками незаконного відстрілу, моніторинг за забрудненням оточуючого середовища.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення
Відомостей немає.
Основні джерела інформації
Зубаровський, 1977; Штиркало, 1991; Бучко, 1995; Боднар, 1996; Лопарьов, 1998; Боднар та ін., 2003.
