Carabus (Procerus) scabrosus tauricus (Bonelli, 1811)
Таксономічна належність
Клас — Комахи (Insecta), ряд — Твердокрилі (Coleoptera), родина — Жуки-туруни (Carabidae). Один з понад 800 видів роду. Один з 3 видів підроду та один з 26 підвидів (інші зустрічаються переважно в Туреччині) середземноморського виду у фауні України.
Природоохоронний статус виду
Вразливий.
Ареал виду та його поширення в Україні
Ендемік Кримського п-ва, зустрічається пе-реважно в передгір'ях.
Чисельність і причини її зміни
Незначна: поодинокі особини на значних площах. Іноді (в окремі роки) локально численний (до 2-3 особин на 1000 м2). Чисельність знижується в посушливі роки і після холодних зим.
Особливості біології та наукове значення
Має 1-2-річну генерацію. Окремі жуки живуть до трьох років. Зимують імаго та личинки ІІІ віку. Розмножуються весною (травень) та на початку літа. Активні з кінця квітня до пізньої осені (з максимумом в травні-червні). Зустрічаються в першій половині дня, особливо в ранкові години. Жуки нового покоління з'являються в кінці серпня-вересні. Самка відкладає 70-120 яєць за весь активний період життя. Личинки мають ІІІ віки і розвиваються 1-2 роки. Відносно політопний вид. Зустрічається на кам'янистих схилах з трав'янистою та чагарниковою рослинністю, в балках, садах, виноградниках, парках, іноді на яйлах і в лісах. Зоофаг широкого профілю, але переважно живиться слимаками.
Морфологічні ознаки
Завдовжки 35-50 мм. Верх тіла і боки грудей сині, зелені або фіолетові, зазвичай сильно блискучі. Верх у грубій скульптурі, надкрила грубозернисті.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Охороняється в заповідниках Кримського п-ва.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
В ентомологічних садках швидко звикає до нових умов — живиться (канібалізм не відзначений), активно парується і відкладає яйця, з яких виводяться личинки (С.О. Мосякін, Крим, м. Сімферополь).
Господарське та комерційне значення
Знищує ряд шкідників польових та лісових культур. Є об'єктом колекціонування аматорів-ентомологів.
Основні джерела інформації
ЧКУ. Тваринний світ, 1994; Бартенев, Бартенев, Пучков, 2008.
