Coenonymphahero (Linnaeus, 1761)
Таксономічна належність
Клас — Комахи (Insecta), ряд — Лускокрилі (Lepidoptera), родина — Сатири (Satyridae). Один з близько 50 видів голарктичного роду; один з 6 видів у фауні України.
Природоохоронний статус виду
Вразливий.
Ареал виду та його поширення в Україні
Лісова зона помірних широт Євразії. В Україні зараз дуже локально зустрічається у зоні мішаних лісів Правобережжя, у Карпатах (не вище 600 м н. р. м.), одна популяція відома в пн. частині Чернігівської обл.; за останні 5080 років, ймовірно, зник на 40-50% території української частини ареалу.
Чисельність і причини її зміни
Здебільшого незначна, але локально може бути досить численним. Причини зменшення чисельності: руйнування місць перебування виду (осушувальна меліорація, розробка торфовищ), надмірний випас худоби, викошування трав, інтенсивне лісогосподарство.
Особливості біології та наукове значення
Зустрічається на болотистих та торфових луках, багнищах, вологих лісових галявинах. Дає 1 генерацію на рік. Літ імаго триває з середини травня до червня; метелики не схильні до міграцій. Відкладання яєць та розвиток гусені відбувається на злакових (колосняк, ячмінь тощо) та, можливо, на деяких видах осок. Заляльковується на поверхні ґрунту.
Морфологічні ознаки
Розмах крил — 28-31 мм. Візерунок крил самця та самки майже ідентичний, у самки більш розвинутий. Крила коричневого кольору, на задніх крилах 4 чорних очка, оточених рудими кільцями. Знизу на крилах є руда зовнішня облямівка, а на задніх крилах знаходиться 6 чорних з білою крапкою посередині очок, оточених рудими кільцями.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Занесений до Європейського червоного списку. Охороняється у деяких заповідниках зх. України, зокрема у ПЗ «Розточчя». У місцях перебування виду є доцільним створення ентомологічних заказників з забороною осушувальної меліорації, розробки торфу, випалювання трави тощо.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення
Відомостей немає.
Основні джерела інформації
Ксенжопольский, 1912, 1911; Romaniszyn, Schille, 1929; Образцов, Шелюжко, 1939; Різун, Коновалова, Яницький, 2000; Некрутенко, Чиколовець, 2005; Плющ та ін., 2005, 2006; Канарський, 2006, 2007; Львовский, Моргун, 2007. Особисті повідомлення Герасимова, Голобородька, Паламарчука, Романіва, Рутьяна, Троценка, Шешурак.
