Archirilleya inopinata Silvestri, 1920
Таксономічна належність
Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родина — Евритоміди (Eurytomidae).
Природоохоронний статус
Рідкісний.
Ареал виду та його поширення в Україні
Реліктовий вид. Представник монотипного роду Archirilleya. Лісостепова і степова зони України, пд. узбережжя Криму. Ксерофітні угруповання переважно на схилах сухих балок у Лісостепу або в не загущених степових ділянках пд. України (Крим, Херсонська обл.), де спостерігається висока чисельність основного хазяїна цього виду — стеблового цвіркуна-екантуса.
Чисельність і причини її зміни
Чисельність незначна (поодинокі особини). Причини зміни чисельності: руйнування екотипів унаслідок витоптування свійськими тваринами, надмірного випасання та рекреаційного навантаження.
Особливості біології та наукове значення
Дає 1 генерацію на рік. Зовнішній паразит яєць стеблових цвіркунів рідше коників (Orthoptera, Tettigoniidae) та деяких цикад (Homoptera, Auchenorrhyncha) в стеблах трав'янистих рослин (Oryganum, Achillea, Cephalaria та багатьох інших). Літ імаго — в липні-серпні. Самка відкладає яйце в стебла трав'янистих рослин, серцевина яких містить кладки цвіркунів, коників, зрідка деяких цикад. Личинки висмоктують вміст яйця, переповзаючи від одного до іншого, знищуючи, як правило, всю кладку хазяїна. Зимують дорослі личинки.
Морфологічні ознаки
Тіло самки видовжено-циліндричне, 2,5-4 мм завдовжки, чорне. Самець менших розмірів, 2-3 мм, забарвлення як у самки, відрізняється від самки дещо коротшим черевцем. Скульптура поверхні в обох статей дрібно комірчаста, на черевці виражена дещо слабше, ніж на дорсальній поверхні грудей. Крила незабарвлені. Жилкування з довгими маргінальною та постмаргінальною жилками. Вусики з 8-члениковим джгутиком і 3-члениковою булавою. Груди слабко опуклі, проміжний сегмент майже горизонтальний. Черевце циліндричне, у самки дещо довше за голову та груди взяті разом, у самця дещо коротше за довжину голови та грудей. Яйцеклад самки короткий, не виступає за вершину черевця.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Не проводились. Охорона виду можлива в степових заповідниках та при охороні екотипів шляхом створення мікрозаповідників у степовій та лісостеповій зонах.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення
Відомостей немає.
Основні джерела інформації
Silvestri, 1920; Никольская, 1952; Erdos, 1957; Зеро- ва, 1976; Зерова, 1978.