Dolichomitus cephalotes (Holmgren, 1859)
Таксономічна належність
Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родина — Їздці-іхневмоніди (Ichneumonidae).
Природоохоронний статус
Рідкісний.
Ареал виду та його поширення в Україні
Один з 70 видів роду, поширеного в Голарктиці, Неотропічній та Орієнтальній зоогеографічних областях, переважна кількість видів — в Голарктиці. Один з 12 видів в фауні України. Полісся, Карпати.
Чисельність і причини її зміни
Невідома. Причини зміни чисельності: звисихання деревини, заморозки, грибні захворювання, загибель личинок-хазяїв, знищення хворих та всихаючи дерев під час санітарних вирубок лісу.
Особливості біології та наукове значення
На стадії личинки — зовнішній паразит личинок різних ксилофагів, у тому числі вусачів чорного ялинового великого (Monochamus urussovi Fisch.) і чорного ялинового західного (M. sartor F.). Зустрічаються у мішаних та хвойних лісах на ялині, рідше на сосні, що пошкоджені вусачами. Самка довгим яйцекладом, піхви якого в 4-6 разів перевищують довжину тіла, пробуравлює шар деревини і відкладає яйце на тіло личинки хазяїна. Докладно особливості біології не вивчались.
Морфологічні ознаки
Досить великий за розміром їздець, тіло завдовжки до 25 мм. Яйцеклад самок завдовжки до 150 мм, в 5-6 разів перевищує довжину тіла. Голова дуже розширена за очима. Переднє крило з дзеркальцем. Черевце порівняно коротке, довжина 2 тергіта дорівнює його ширині. Пунктир черевця невиразний. Тіло чорне. Ноги червоні. Задні гомілки та лапки бурі.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Не розроблялись. Треба докладніше вивчити особливості біології виду; у місцях його існування доцільно створювати ентомологічні заказники.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення
Корисний ентомофаг. Комерційного значення не має.
