Andrena (Melandrena) stigmatica Morawitz, 1895
Таксономічна належність
Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчас-токрилі (Hymenoptera), родина — Андреніди (Andrenidae). Один із 65 видів голарктичного підроду Melandrena всесвітньо поширеного роду Andrena (близько 1500 видів). Один із 170 видів роду у фауні України.
Природоохоронний статус Рідкісний.
Ареал виду та його поширення в україні
Дуже рідкісний вид, відомий лише за першоописом самок із Туркменістану та знайдений в Ірані й у Криму, де залишився лише в Опукському, Карадазькому, Казантипському ПЗ та околицях м. Сімферополя.
Чисельність і причини її зміни
Дуже рідкісний, відносно крупний яскравий вид, який може слугувати здобиччю для колекціонерів. Чисельність знижується через різке зменшення кількості кормових рослин — головачок і скабіози.
Особливості біології та наукове значення
Літає наприкінці літа та початку осені. Гніздування не відомо. Антофіл, живиться нектаром та пилком рослин, приурочений до квітів родини черсакові (Dipsacaceae), зокрема головачки уральської (Cephallaria uralensis), та кримського ендеміка — скабіози кримської (Scabiosa taurica). Особливості поширення виду цікаві для зоогеографічних досліджень.
Морфологічні ознаки
Самка: довжина тіла 14-15 мм. Голова, груди, ноги й останні тергуми черевця, починаючи з 4, чорні. Шпори всіх ніг і перші три тергуми червонуваті, їх вершинні частини напівпрозорі, боки 2 тергуму мають по одній чорній плямі. Крила прозорі, по краю злегка затемнені. Жилки крил (крім костальної) червонуваті. Лицьова й нижня частина голови, скроні покриті густими чорно-коричневими волосками. Потилиця й тім'я опушене жов-туватими волосками. Щиток і щитик опушені довгими червонуватими волосками. Про-міжний сегмент (крім серединного поля) опушений ще більш довгими жовтуватими волосками. Тергуми з 1 по 4 опушені коротшими жовтуватими волосками, більш густими на боках. На 4 тергумі помітна домішка довгих чорних волосків. Такими ж довгими чорними волосками повністю покриті 5-й і 6-й тергуми. Самець дуже подібний до самки, але більш витончений. Скроні короткі. Вусики значно довші, доходять до задньощитика. Пунктирування щитка й щитика густіше, непунктироване поле в центрі займає меншу площу. Дорсальний зубець гонококсиду геніталій самця виражений слабко. Забарвлення, як у самки, край 6 й 7 тергуми покриті короткими густими прилягаючими одне до одного коричневими волосками. Довжина тіла 12-13 мм.
Режим збереження популяції та заходи з охорони
Охороняється в Опукському, Карадазькому та Казантипському ПЗ. Необхідно створити заказники в інших місцях мешкання виду та охороняти його кормові рослини.
Господарське та комерційне значення
Має значення як запилювач різних видів черсакових. У комерційних цілях вид не використовується.
Основні джерела інформації
Morawitz, 1895; Gusenleitner, Schwarz, 2002; Радченко, Иванов, 2004; Радченко, 2005.
