Branchinecta orientalis G.O. Sars, 1901 
Таксономічна належність
Клас — Ракоподібні (Crustacea), ряд — Голі зяброноги (Anostraca).
Природоохоронний статус виду
Зникаючий.
Ареал виду та його поширення в Україні
Від сх. Монголії через Тибет, Кашмір, Памір, Афганістан, Іран, пн. Степи Росії, Валахську та Панонську низовини до Іспанії. Степова зона України: поблизу Полтави (басейн р. Ворскли), у Херсонські обл. в Чорноморському БЗ та на прилеглих до нього тєриторіях (Кінбурнський п-ів, Івано-Рибальчанська І Солоноозерна ділянки), Миколаївська обл. (Тилигульський лиман), Запорізька обл. (басейн р. Великий Утлюк).
Чисельність i причини її зміни
В Україні чисельність виду незначна. Причини зміни чисельності: знищення водойм у зв'язку із сільськогосподарським розвитком, зміна гідрологічних умов, урбанізація (у тому числі зведення дорожніх конструкцій і туризм у місцях знаходження виду).
Особливості біології та наукове значення
Мешканець весняних прісних калюж та постійних мезо- та полігалійних ставків (8-25%о).
Морфологічні ознаки
Тіло складається з 11 торакальних сегментів, кожний несе пару листоподібних ніжок. Другі антени двосегментні, непалочичкоподібного бокового утвору на кінці першого сегмента. У самок в дистальній частині по внутрішньому краю антени мають округлі вирости. Церкоподи у обох статей довгі, по краях опушені волосками.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Збереження біотопів.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення
Відомостей немає.
Основні джерела інформації
Вехов, 1990; Belk, Brtek, 1995; Eder, Hodl, 2002; Mura, Azari, 2000; Demeter, Stoicescu, 2008.
