Carcinus aestuarii Nordo 1847
Таксономічна належність
Клас — Ракоподібні (Crustacea), ряд — Десятиногі (Decapoda).
Природоохоронний статус виду
Рідкісний.
Ареал виду і його поширення в Україні
Прибережна зона усіх морів Середземно-морського басейну. У Чорному та Азовському морях переважно в літоральній або в субліто-ральній зонах, а також в лиманах та лагунах.
Чисельність i причини її зміни
Чисельність виду незначна. Причини зміни чисельності: забруднення морської води, періодичні замори.
Особливості біології та наукове значення
Концентрується вздовж берега на глибині до 3 м, де проходить інкубація яєць та виводяться личинки. Оптимальний біотоп — кам'янисте дно або черепашник з водорослями.
Морфологічні ознаки
Карапакс сплющений, поверхня його з дрібними нерівномірно розподіленими гранулами. Ширина трохи перевищує довжину. Передній край з трьома тупими лопастеподібними колючками, середня з яких трохи довша за бокові. Очні орбіти з виїмками на верхньому та нижньому краях. Абдомен самця утворює рівнобедрений трикутник, у самок він закінчується овалом. Максимальна ширина карапаксу — 8,0 см при довжині 6,7 см.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Збереження біотопів.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення
В Середземноморському басейні був промисловим видом. У Чорному морі до 1970-х рр. був об'єктом кустарного промислу.
