Багаторічна трав'яниста кореневищна рослина родини барвінкових. Стебла прямостоячі, численні, 15—50 см заввишки, утворюють куртини. Листки супротивні, сидячі, еліптичні, інколи яйцевидні або округлі, шкірясті, голі або слабо опушені. Квітки білі або блідо-голубі, поодинокі, в пазухах листків. Плід — з 2 листянок. Цвіте у квітні — травні.
Поширення
Ендем Середньої Азії. Росте на північно-східних, південних і південно-східних схилах гір.
Заготівля і зберігання
Використовують корені і кореневища, які заготовляють протягом усього періоду вегетації. Після викопування їх очищають, ріжуть на кусочки по 2—3 см завдовжки, розкладають шаром 5—7 см і сушать, перевертаючи протягом дня З—4 рази. Зберігають у сухому, добре провітрюваному приміщенні. Аптеками не відпускаються.
Хімічний склад
Коріння Б. п. містить до 3 % алкалоїдів, у тому числі вінкамін, резерпін, скіміанін та інші.
Фармакологічні властивості і використання
Одержані з Б. п. препарати ервамін і вінсулін стимулюють мускулатуру матки й використовуються для зупинки післяпологових кровотеч. Вінсулін ефективний і як гіпотензивний засіб. Як матковий засіб запропоновано виннокам'яну сіль вінкаміну під назвою вінкаметрин. Дозволено до застосування препарат барвінкан гідрохлорид, який являє собою хлористоводневу сіль вінкаміну, виділеного з Б. п. Цей препарат у терапевтичних дозах подібно до стрихніну або секуреніну збуджує центральну нервову систему і, насамперед, підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку. Барвінкан гідрохлорид призначається при астенії, млявих паралічах, невриті, неврастенії, периферичних парезах, при ослабленні серцевої діяльності та при імпотенції. Препарат приймають і як тонізуючий засіб при загальній слабості після перенесених виснажливих хвороб.
