Однією рукою Україна купує дорогий російський газ, а іншою знищує ідеальне джерело енергії, яким давно і масштабно користуються країни Скандинавії та Південно-Східної Азії. Ви не повірите, але це - солома. У минулому році Україна сплатила росіянам близько $ 6,5 млрд. Кожен українець незалежно від віку, статі, роду занять заплатив Росії - а точніше, Газпрому - $ 145, заплативши їх за газ, який ми могли взагалі не споживати.
Населення України разом з теплокомуненерго і бюджетними організаціями споживає близько 25 млрд кубометрів газу. При цьому газові плити для приготування їжі використовують близько 135 млн куб. м, тобто на загальному тлі майже непомітні, а основний обсяг йде на опалення та підігрів води. Кожна 1 тис. кубометрів блакитного палива коштує близько $ 500 - це ціна на кордоні, плюс перекачка по Україні, плюс податки. При цьому 1 тис. куб м. природного газу при виробництві тепла можна замінити 2 т соломи: по так званій теплотворної здатності вони рівні.
Щорічно в Україні згниває або спалюється на полях від 45 млн до 70 млн т соломи, залежно від погоди і врожаю. Селяни або заорюють її в землю, або, незважаючи на заборону і штрафи, що накладаються МНС, просто спалюють прямо в полі, ризикуючи вбити верхній шар родючого грунту.
Тобто соломи в країні цілком вистачає, щоб замінити весь газ, який використовується для опалення та нагріву води в країні. Причому солому можна спалювати прямо - такий спосіб популярний в Скандинавії і Південно-Східної Азії, де котельні і ТЕЦ на соломі вводяться в експлуатацію вже десятками. Або ж можна зробити з неї пеллети, які значно зручніше для перевезення і зберігання.
Возять пеллети в спеціальних цистернах і за допомогою пневмонасосів легко закачують в силоси - своєрідні пеллетні паливні баки. Для міських котелень це важливий параметр зважаючи на відсутність місця для зберігання соломи. Природно, що безпосередньо солома, що спалюється обходиться дешевше, але тут при ТЕЦ потрібно передбачити паливний склад, а в міській межі це не завжди можливо.
2 т звичайних солом'яних пеллетів, які чудово замінюють газ в процесі виробництва тепла, коштують близько $ 240 - і це не українська ціна, а середньоєвропейська. При цьому солома офіційно визнана в світі карбон-нейтральним паливом - тобто паливом, при спалюванні не виділяє в повітря парникових газів, на відміну від всіх інших його видів. А зола, що залишається в котлах і вловлюється фільтрами, служить першокласним добривом для полів і садів.
При використанні таких технологій Україна може не тільки перестати платити за цей газ Росії, гроблячи власний платіжний баланс, але ще й значно скоротити витрати в ЖКГ. До того ж видалення із комунальних тарифів газової складової значно знизить фінансовий тиск і на бюджет, і на нас, споживачів послуг.
При цьому було б цікаво поспостерігати в такій ситуації за діями наших російських сусідів. Вони втратять левову частку найбільшого ринку, а $ 500 млн або близько того, які щомісяця надходять з України, - це суттєва втрата навіть для Газпрому. Важіль для того, щоб заблокувати «солом'яну конверсію», у росіян тільки один - різке і довгострокове зниження ціни на газ.
Втім, поки українська влада - не тільки уряд, але і законодавці - жодним чином не стимулюють заміну газу в ЖКГ на солому. І якщо в області електроенергетики діє зелений тариф, то у виробництві тепла немає взагалі ніяких стимулюючих заходів для інвестування в модернізацію й заміну котлів. Хоча вітчизняні бізнесмени, добре вміють рахувати свої гроші, вже досить активно переходять на опалення соломою або солом'яних пеллет.
Так, в Умані я побував на машинобудівному заводі в день, коли температура знизилася до -12° С, а в заводських цехах люди ходили в легеньких робах. На питання про вартість опалення головний інженер відповів: «Ми ж не газом топимо». І потім повів мене показувати котел на солом'яних пеллетах - той стояв поруч із зовнішньою стіною цеху, щоб спростити оформлення дозвільної документації. Розташований на території заводу адміністративний комплекс опалювався тим же способом.
Втім, ці «екзотичні» для нас речі є абсолютно рядовими для Скандинавії, Швейцарії і навіть Польщі. У Данії не тільки невеликі містечка та селища використовують пеллети для обігріву - 60% Копенгагена опалюється пеллетами. Мешканці гірських районів Швейцарії запасають по 10 т пеллет на зиму і не думають про обігрів шале. Тим часом Україна вперто спалює найдорожчий в Європі газ.
У першу чергу це відбувається тому, що в країні не працює механізм залучення в галузь ЖКГ приватних інвесторів. У держави або в принципі не доходять руки до подібних інвестицій, або самі інвестиції вбиває нерозторопність і корупційна складова системи нашого державного і муніципального управління.
Тому без активного включення механізмів концесії і державно-приватного партнерства в сферу ЖКГ ми, українці, будемо і далі дарувати Росії мінімум по $ 145 в рік. Кожен.
Джерело: bio.ukrbio.com
