Унівська Лавра (монастир-фортеця). Одна з чотирьох Лавр України і єдина греко-католицька.
У XIII столітті тут був монастир. Перша письмова згадка про нього - 1395 рік.
Існує легенда, що у місцевого шляхтича Олександра Ванько Лагодовського дуже заболіли ноги. Чим тільки він не лікувався, нічого не допомагало. І от якось у сні він побачив Богородицю, яка порадила йому їхати на схід, знайти там цілюще джерело і омити в ньому ноги. Він так і зробив. Скупався в знайденому джерелі і хвороба відступила. Озирнувся Ванько і побачив руїни монастиря, який спалили татари. І поклявся він тоді відбудувати обитель. Що і зробив. Протягом 1549- 1574 рр. Лагодовський був ктитором монастиря, на території якого і був похований.
У XVI столітті монастир набуває вигляду справжньої фортеці. Було зведено чотири башти й вали між ними. У середині розмішалися 12 дерев'яних келій і центральний храм монастиря, також пристосований для захисту, церква Успіння Пресвятої Богородііи. На контрфорсі храму можна побачити герб митрополита Атанасія Шептицького.
У 1919 році обитель набуває статусу Лаври. При монастирі працювали видавництво, іконописна і Палітурні майстерні. Нині монастир діючий. Тут знаходиться чудотворна ікона Пресвятої Богородііи Одигітрії.
