На Київському водосховищі відбулася масштабна Акція «Ковток повітря» щодо попередження явищ замору у риби
Зима - складний період для риб'ячих зграй. Через втрату річкою Дніпро природньої течії, перегороджені греблями водосховища, вже не збагачуються, як раніше, киснем за рахунок припливу «свіжої води». Морози теж внесли свою лепту, збільшивши товщину льоду, що призвело до зменшення кількості розчиненого у воді кисню. А це може призвести до заморних явищ для водних мешканців. Особливо тривожною стає ситуація на мілководних ділянках. Тому сьогодні необхідна від нас рибі допомога.
Від задухи щорічно гинуть сотні тонн риби в наших водоймах.
Ще свіжа пам'ять про те, що в 2010 році сталася екологічна катастрофа на Київському водосховищі. У той рік була сувора зима. Товщина льоду доходила до метра. Тоді риба, кинулася на мілководдя в пошуках кисню, але після залпового скиду води, її розчавило масою льоду, що впав. За твердженням фахівців тоді загинуло понад тисячу тонн риби!
Щоб не допустити подібних явищ і вберегти рибу від загибелі, Державне агентство рибного господарства України і громадськість, ініціювали створення при обласних державних адміністраціях штабів, в які повинні стікатися відомості з усіх водойм країни про виміри: товщини льоду, температури води, кількості розчиненого у воді кисню , рівня води у водосховищах. Завдання штабів оперативне реагувати на предзаморні явища і проводити роботу по їх запобіганню.
На даний момент на зимувальних ямах кисень у воді знаходиться в межах норми. Але через товщину льоду, на мілководних ділянках його рівень впав істотно. Тому було вирішено провести Всеукраїнську акцію з метою попередити та не допустити виникнення явищ замору.
Такі меліоративні заходи вже розпочато в Запоріжжі (Каховське водосховище), Дельті Дніпра - Херсон, Кременчуцькому вщдосховище в районі Сулинського заказника. Найближчим часом вони почнуться на Канівському в-ще, Кременчуцькому в-ще - Черкаси, Світловодськ, Кременчук, а також в Дніпропетровську.
Не допустити явищ замору на мілководних ділянках водойм вийшли по всій країні тисячі рибалок. Пліч-о-пліч промисловики та рибалки аматори свердлили лунки і прорізали ополонки, вставляли в них осоку та очерет.
- Радує, що в усіх областях в регіональні штаби увійшли представники різних державних структур і відомств. Як то кажуть: «гуртом і батька бити ...» - говорить голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков - Є надія, що об'єднавшись, чиновники не допустять ні різких скидів води, ні виникнення масової задухи риби. У всі обласні штаби входять представники громадськості. Кому як не їм першими бити на сполох у разі бездіяльності держструктур. Але, крім громадського контролю, потрібно самим, засукавши рукава і взявши в руки льодоруби, пешні, бури та бензопили вийти на водойми. Риба сьогодні потребує нашої підтримки і допомоги!
Одним з найважливіших моментів в процесі відродження рибних запасів є збереження рибного поголів'я, особливо в складних погодних умовах цієї зими.
Перепади погоди значно ускладнили зимівлю водних мешканців. Товщина льоду на більшості вітчизняних водойм досягає більш 30 см. І продовжує збільшуватися. Рясні снігопади накрили лід товстим килимом снігу, який перешкоджає проникненню під лід сонячного світла. У природних водоймах взимку надходження кисню з повітря практично неможливо, а процеси фотосинтезу в зв'язку з недоліком світла протікають дуже повільно або зникають взагалі. Це все сприяє зменшенню кількості кисню в воді і загрожує виникненню явищ замору.
За словами заступника Голови Державного агентства рибного господарства України Андрія Кравченко, щоб не допустити загибелі водних біоресурсів через задуху з ініціативи громадськості та Державного агентства рибного господарства, в областях на місцях створюються Штаби з моніторингу стану водойм країни і недопущення предзаморних явищ (в роботі беруть участь, представники ДСНС, Мінекології, Гоекоінспекції, Держводагентства, місцевих адміністрацій і рад). В областях проводяться широкомасштабні спільні заходи щодо попередження явищ задухи риби на водоймах. Регламентом заходів передбачено виставлення постів контролю за зимівлею риби та проведення ряду меліоративних робіт з попередження заморів риби. Іхтіологами і державними інспекторами управлінь здійснюється щоденний контроль за вмістом розчиненого у воді кисню. На сьогоднішньому заході Андрій Кравченко подякував його учасникам і висловив щиру надію, що подібна практична допомога водним біоресурсам в такий складний період, дозволить сподіватися на поліпшення показників зимівлі риби в Київському водосховищі, і екологічного стану в цілому даної водойми.
- Коли дивишся, як йдуть вдалину акваторії водосховища лунки з пучками осоки, то мимоволі думаєш: «Це Дорога Життя для риби! Настільки велике значення для неї вони сьогодні грають! І це зроблено руками професійних рибалок і рибалок аматорів, які думають про завтрашній день, з увагою і турботою відносяться до Київського водосховища - сказав Андрій Кравченко
- Умови зимівлі риби на каскаді дніпровських водосховищ мають свої особливості, зокрема на Київському водосховищі. Тут ситуація регулюється і безпосередньо залежить від рівневого режиму водойми. Протягом лютого-березня місяця, коли зимівля закінчується, і в водоймі низький рівень кисню, дуже важливим є дотримання рівневого режиму. Сумний досвід минулих років показує, якщо Київська ГЕС різко скидає рівень води то протягом 1-2 діб, загибель водних біоресурсів неминуча - каже директор Департаменту агропромислового розвитку КОДА Сергій Шупик - Київське водосховище щороку на стіл киян і жителів області дає понад мільйон кілограм риби. А в 2016 році взагалі рекордну кількість риби було виловлено в Київському і Канівському водосховищах - понад 2,5 тисячі тонн риби. Це говорить про відродження рибальської слави водойм Київської області. Але Департамент агропромислового розвитку КОДА і профільна рибальська громадськість занепокоєні, що протягом останніх трьох років водосховища зарибнювали виключно рибопромислові підприємства та громадські організації рибалок аматорів. Цього явно недостатньо. І тому при департаменті створено робочу групу з розробки Концепції розвитку рибної галузі в Київській області. Перші кроки вже зроблені. Але не потрібно забувати, що природа стала залежною від людини і їй необхідна наша підтримка і допомога. Тому вважаю дану Акцію щодо запобігання явищ замору у риби своєчасною і життєве необхідною. Особливо хочеться відзначити внесок у відродження Київського водосховища, який вносять Асоціація рибалок-промисловиків Київського водосховища і Асоціація рибалок України. Без їх допомоги та підтримки водоймі довелось би, ох як не просто!
Що сприяє появі предзаморних явищ на Київському водосховищі? Напевно, є фактори не тільки природного характеру, такі, як товстий засніжений лід?
- Під час скидання води з водосховища йде притока "мертвих" вод, що надходять з Пінських боліт (Білорусія); тоді риба залишає місця зимівлі і скочується в нижню частину водосховища за свіжою водою; там вона шукає місця, де залишилася ще вода насичена киснем, замість цього вона потрапляє в затоки які внаслідок спаду води стають ізольованими від фарватеру, а це призводить до загибелі риби - пояснив начальник дільниці №1 Київського рибоохоронної Патруля Юрій Галімов.
- Явища задухи можна запобігти тільки технічними засобами. Найефективнішим методом збагачення води киснем є використання потужних компресорів, але він ефективний тільки в невеликих водоймах (ставках). Дієвими на водосховищах можуть бути старі перевірені способи - буріння лунок та вирубка ополонок - сказав голова Асоціації рибалок-промисловиків Київського водосховища Микола Шинкаренко.
Відзначимо, що заморні явища більш характерні для непроточних водойм. Каскад Дніпровських водосховищ стійкий до виникнення задухи, оскільки в нижніх б'єфах ГЕС відбувається активне збагачення води киснем, що спливає нижче за течією.
На даний момент рівень кисню у водах Київського водосховища, особливо на глибині, де в основному і є зимувальні ями в межах норми. Але на мілководді зростаюча товщина льоду зменшує обсяг води, що призводить до падіння рівня кисню. І сьогодні кількість розчиненого у воді кисню на мілководних ділянках впало нижче норми, а це викликає тривогу, тому вирішено було провести Акцію «Ковток повітря», щоб попередити явище замору у риби.
- Звертаємося до всіх користувачів водойм (громадським організаціям, сільським, селищним та міським радам, на території яких є водойми, до орендарів земель водного фонду) з проханням в зимовий період приділяти підвищену увагу стану водойм, щоб не допустити замору риби. Адже найбільша загроза може виникнути на початку весни, коли інтенсивне відбувається процес гниття водоростей, при якому в великій кількості споживається з води кисень - закликав в.о. Голови Державної екологічної інспекції України Ігор Яковлєв - Ознаки замору, які повинні насторожити, це - неприємний запах від води, масова поява у ополонок водяних комах і дрібної риби. Основні заходи, які допоможуть поліпшити кисневий режим і запобігти замору - прорубування ополонок, вставлення в них снопів порожнистої рослинності (осока), збільшення проточності водойм, штучна аерація. Так само потрібно приділити особливу увагу, як державним, так і громадським інспекторам рибоохорони та екологічної інспекції на факти браконьєрства в цей складний для риби період. На жаль не рідкісні випадки, коли риба прямує за ковтком свіжого повітря до лунки, а її очманілу від задухи гострими трійниками розривають браконьєри. Такі факти варварського поводження з водними живими ресурсами ми повинні припиняти всі разом. Якщо ви стали свідком порушень на водоймі відразу ж повідомляйте про них на телефони «Гарячої Лінії» в природоохоронні та правоохоронні структури.
Сьогодні працює робоча група з моніторингу стану Київського водосховища. В її роботі беруть участь представники профільної громадськості, іхтіологи та інспектори Київського рибоохоронної патруля, обласного управління ДСНС України, Мінприроди України, Держводагентства, Держекоінспекції та Інституту гідробіології НАН України.
Протягом останніх трьох тижнів регулярно бралися проби води на аналіз кількості розчиненого в ній кисню. Заміри проводились по всій території Київського водосховища.
2 лютого результат аналізів тривогу не викликав. Але вже 7 лютого кількість кисню помітно зменшилася. Особливо низький вміст кисню в воді було виявлено в місці впадіння річки Тетерів в Київське водосховище, в районі села Сухолуччя. Там кисень впав нижче допустимої норми. Так само зниження спостерігалося в пробах на мілководді в районі села Лебедівка.
- Під товстим шаром льоду запорошеним снігом рибі важко дихати. Особливо це стосується мілководних ділянок. Аналізи показали, що вміст кисню в воді зменшується. Тому не стали чекати коли він дійде до критичної позначки. На Київському водосховищі з бурами і льодорубами в руках, щоб дати рибі ковток свіжого повітря, вийшли всім рибальським світом. Всі разом свердлили лунки, щоб дати рибі кисень - сказав депутат Київської обласної ради Андрій Пещерін.
З метою попередження явищ замору у риби і залучення до цього, надзвичайно важливого для природи питання, уваги широкої громадськості, на Київському водосховищі була проведена Акція «Ковток повітря». На лід вийшли сотні людей, щоб допомогти рибі. Серед них представники природоохоронних громадських організацій, професійні рибалки, рибалки любителі, чиновники, депутати та небайдужі до болів природи люди.
- Можна до безкінечності «сидячи на дивані» говорити, що наступив складний період під засніженим льодом для риби, обурюватися бездіяльністю державних структур ... А можна засукавши рукава, взяти пешню або льодоруб і вийти на лід, просвердлити кожному з нас кілька десятків лунок. Я гордий, що перебуваю тут на Київському водосховищі саме серед таких людей - людей справи. Спасибі, Вам, Друзі! - сказав глава Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.
Акція проходила на двох ділянках Київського водосховища: на правому березі в районі села Сухолуччя, і на лівому березі біля рибстана села Лебедівка.
На Київському водосховищі в районі села Лебедівка на лід вийшло більше двох сотень людей. Заревіли бензопили і бензобури - закипіла робота. На мотосанях підвозили снопи осоки. Більш ніж тисячі лунок, десятки ополонок з вставленими в них пучками осоки покрили гладь водосховища. Куди не кинеш погляд, весь льодовий горизонт водосховища став в осоці, вставленої в лунки (осоку вставляють в лунки для того щоб вони не замерзали, а так само через її пористу структуру буде забезпечений доступ кисню в воду).
У заході взяли участь: представники ДСНС України в Київській області, які поставили великий санітарний намет і підготували, про всяк випадок, необхідне обладнання для порятунку людей, що провалилися під лід, а так само для надання першої медичної допомоги під час переохолодження.
Іхтіологи рибоохорони, співробітники Держводагентства, Держекоінспекції та Інституту гідробіології НАН України робили заміри води на кількість в ній кисню, а так же вимірювали її температуру.
П'ять годин на льодовому полі Київського водосховища кипіла інтенсивна робота. Під час акції було просвердллено більш ніж тисячу лунок, вирізано десятки ополонок, щоб дати рибі на задушній мілині ковток свіжого повітря.
Натхнені злагодженістю в роботі і задоволені її результатом, почервонілі від морозу, втомлені, всі дружно накинулися на зварену, прямо на свіжому повітрі, традиційну рибальську юшку. Здавалося, що смачніше неї нічого немає в світі.
Сотні людей сьогодні на льоду Київського водосховища протягнули руки допомоги рибі. І природа не змусить себе довго чекати, щоб подякувати за це.
Об'єднаймо наші зусилля заради порятунку природи!
У заході взяли участь: представники Агентства рибного господарства України, Державної екологічної інспекції України, Департаменту агропромислового розвитку КОДА, Київського рибоохоронного патруля, Головного управління ДСНС України в Київській області, Агентства водних ресурсів України, Київоблради, Асоціації рибалок-промисловиків Київського водосховища, Асоціації рибалок України , Національної екологічної Ради України, ГО «Еко Громада».
