На території Національного природного парку Кам`янська Січ поблизу села Республіканець завершили археологічні розкопки Консулівського городища.
Розкопки проходили у рамках державної програми «Степове Подніпров`я від античності до козацьких часів», сказала докторка історичних наук, провідна наукова співробітниця Інституту археології Національної академії наук України Надія Гаврилюк, повідомляє «Суспільне».
У розкопках взяли участь українські і польські науковці. Експедиція створена на основі трьохсторонньої угоди між Варшавським університетом, Інститутом археології НАН України та Національним заповідником "Хортиця". Консулівське городище відносять до пізньоскіфського періоду – І століття до н.е – ІІ ст. н.е, сказала Надія Гаврилюк.
«Спочатку це були землі, які належали консулу Розанову. Потім воно переходило з рук в руки і пам`ять про консула залишилась. Республіканець називався Консулівка. Після революції він став Республіканцем. Ці городища відкривав засновник херсонського музею Віктор Гошкевич і він перший опублікував ці всі 14 городищ», - каже докторка історичних наук, провідна наукова співробітниця Інституту археології Національної академії наук України Надія Гаврилюк.
Керівник експедиції від Польщі, доктор археології Варшавського університету Марчін Матера говорить, протягом розкопок цьогоріч з 30 серпня по 26 вересня тут працювало близько 20 людей.
«Ці городища маловідомі, малодосліджені. Вони досліджувалися переважно під час рятувальних розкопок до будівництва Каховського водосховища. Ми про них знаємо доволі мало. Ці розкопки приносять багато нової інформації про минуле нижнього Подніпров`я», - каже Марчін Матера.
Зібрані з цього городища артефакти зберігаються у Національному заповіднику "Хортиця". Наукові дослідження тут почалися 2015-го року. Знаходили керамічні предмети, амфори, прикраси, розповідає старша наукова співробітниця Національного заповіднику "Хортиця" Тетяна Шелеметьєва.
«Цього року були знайдені дуже цікаві предмети. Наприклад, фрагмент поховальної плити. Однак вона була вторинного використання. Тобто її використали спочатку як могильну плиту, а потім вона вже вмуровувалась частково в стіну», - говорить Тетяна Шелеметьєва.
Під час розкопок науковці зосередилися на вивченні північного кута великого городища. Тут видно залишки кам’яної стіни завширшки більше 2 метрів та прямокутної башти. Окрім цього виявлений фланкований в’їзд з напівкруглою кам’яною спорудою. Висота збереженої кам’яної стіни понад 1 метр.
«Найцікавіше, це те, що видно фортифікації, які ми досліджуємо 5 років. Розкопали і житлові приміщення, знаходили побутові речі, рибацькі, прикраси, кераміку, залишки того, чим харчувалися люди, кості тварин. Будівлі - це місцевий вапняк, каміння, яке майже не оброблялося», - каже Марчін Матера.
Наприкінці розкопок науковці фотографують знахідки, роблять малюнки та креслення – так вони фіксують результати. Наступного року дослідження мають продовжити.
