Спасо-Преображенський собор московського патріархату – один із найстаріших соборів Нікополя. Його будівництво було завершено в 1898 році. На жаль, в історії не збереглися імена архітекторів та будівельників.
На дзвіниці собору знаходиться унікальний нікопольський «цар-дзвін», відкритий на гроші братів-козаків Шиянів в 1793 році.
У ХХ столітті Спасо-Преображенський собор зачиняли два рази й використовували не за призначенням. 7 квітня 1991 року, коли співпали разом Благовіщення і Великдень, в соборі пройшла перша божественна служба. З цього моменту починається період його відновлення.
Як дістатися: їхати автомобілем по проспекту Електрометалургів чи вул. К. Лібнехта до вул. Преображенської
Храм Різдва Пресвятої Богородиці був збудований в 1829 році. На сьогоднішній день це унікальна для Нікопольщини церква – в класичному стилі, з потужними доричними колонами, що прикрашають входи. Це найстаріший вцілілий в роки богоборства храм Нікопольського краю. Він охороняється державою як пам’ятка архітектури національного значення. На стінах церкви є розписи, що належать до робіт відомого художника-пейзажиста Максиміліана Волошина.
Сюди приходять не тільки жителі міста, але й з усього Нікополя та Нікопольського району.
Як дістатися: автобусами №№ 1, 5, 14, 16, 19, 20, 21, 22, 24 до зупинки «Металург» и далі по вул. Ломоносова до перехрестя з вул. Войкова
У старій частині Нікополя у середині 1950-х років був встановлений пам’ятник Богдану Хмельницькому, одному з найвідоміших гетьманів України, під керівництвом якого пройшла визвольна війна проти польського гніту. Автором скульптури є Іван Кавалерідзе.
Пам’ятник представляє собою чавунну скульптуру Б. Хмельницького у повний зріст. Громадський діяч та полководець зображений в гетьманському парадному одязі, права рука злегка підтримує булаву, заткнуту за козацький пояс, а ліва тримає грамоту. Скульптура встановлена на постамент прямокутної форми, що спирається на ступінчасту основу. На постаменті закріплена меморіальна дошка з текстом «Богдан Хмельницький 1595 – 1657».
Неподалік від пам’ятника Хмельницькому стоїть гранітний пілон з меморіальною дошкою – з метою увічнення цього історичного місця, пов’язаного з боротьбою українського народу за незалежність. Відкриття відбулося в січні 1954 року. На самому пілоні, на його лицьовій стороні, зверху закріплена гранітна дошка з текстом: «На цій місцевості знаходилась Запорозька (Микитинська) Січ. В 1648 році в цій Січі обрали Богдана Хмельницького гетьманом України»
Як дістатися: автобусами №№ 1, 6, 7, 9, 11, 15, 16, декілька приміських маршрутів до зупинки «Площа Б. Хмельницького»
У грудні 2012 року в Нікополі відбулося урочисте відкриття пам’ятного знака з зображенням фрагменту карти «Запоріжжя», яку в свій час склав видатний картограф Гійом Левасер де Боплан. Ця значуща подія була присвячена 375 річниці заснування цього міста. І, як стверджують спеціалісти, це нікопольський монумент став єдиним пам’ятником в Україні, на якому зображена карта міста.
Як дістатися: пам’ятник знаходиться біля міськвиконкому, проїхати можна будь-яким автобусом до зупинки «Міськвиконком»
Захисна дамба Каховського водосховища – є традиційним місцем збору нікопольських рибалок, спортсменів, фотографів та художників. Вона була збудована в 1954-1955 рр. Дамба простягається аж на 3,8 км, частина якої являє собою мальовничу набережну, яка, до речі, є повністю пішохідною зоною і проїзд транспорту тут заборонений.
Як дістатися: автобусами №№ 1, 6, 7, 9, 16, 23 і декілька міжміських маршрутів до зупинки «Спартак»
Ікона-Ставротека – є одним з найбільш визначних предметів культового начиння Січової Святої Покрови Божої Матері. Ікона була створена у 1747 році і збереглася до нашого часу, переживши за чверть століття не одну війну та соціальний катаклізм. Ікона-ставротека є сховищем Хреста. Її основою є срібна масивна овальна пластина – тяблиця, в центрі якої вмонтований різьблений кипарисовий хрест. І хрест, і тяблиця двобічні, розраховані на огляд довкруги. Кипарисовий Хрест складений, з барельєфним різьбленням розміром 19х12 см. Частини хреста склеєні. На лицевій стороні розп'яття Господнє із знаряддями катувань. На перехрестях у медальйонах з крученої виноградної лозини з гронами - сюжети про Христові страсті - моління про чашу, несення Хреста, чаша Господня з Божою Матір'ю та Іоанном. У деяких медальйонах різьблені написи по сюжету. На зворотній стороні зображення Богородиці з Богонемовлям у лівій руці, в медальйонах – Богородичні свята – Благовіщення, Різдво Богородиці, Введення до Храму, Різдво Христово також з різьбленими написами. Вкладний Хрест 1747 р. є видатним твором українського бароко. Ймовірно, його автором є київський майстер. У Хресті зберігається свята частка Хреста, на якому був розп'ятий Христос. Про це свідчить напис "У сем кресте животворящее древо".
На лицьовій стороні – зображення над Хрестом Святого Духа у вигляді голуба та віяло променів, що розходяться із хмар. У підніжжя Хреста ліворуч – Марія та Марія Магдалина, праворуч – Святий Іоан Богослов, внизу – янгол, що сидить на Гробі Господнім. По обидві сторони від Хреста – хмарні Херувими по три з кожного боку. Всі зображення подані титулованими різьбленими іменними написами.
На зворотній стороні у тому ж порядку: зверху – у хмарному сегменті Бог-Отець, нижче ліворуч – цар Костянтин і його мати Єлена, праворуч – Святий Макарій, під Хрестом – Святий архістратиг Михаїл і зображення трьох хмарних херувимів ліворуч та праворуч від Хреста.
У 1998 році Ікона-Ставротека була передана до Дніпропетровського державного історичного музею імені Д.І. Яворницького для вивчення та реставрації. У 2000 році реставратори музею Коваленко Д.А., Передерій С.П., Шамрай Г.Ф. вивчили її фізико-механічні та історико-матеріальні данні для складання рекомендацій по реставрації та збереженню.
У 2002-2003 рр. на кошти, зібрані прихожанами Нікопольської Спасо-Преображенської церкви та козацького товариства Нікопольського району "Військо Запорозьке Низове Українського козацтва" Ікона-Ставротека була відреставрована.
В день Покрови та Українського козацтва 14 жовтня 2005 року оновлена Ікона-Ставротека була урочисто представлена відвідувачам у Нікопольському державному краєзнавчому музеї*. Тут вона експонується і понині.
* Нікопольський краєзнавчий музей, адреса – проспект Електрометалургів, 46а. Час роботи – вівторок-субота 9:00-16:00, неділя 9:00-14:30. Номер телефону – 05662 5 13 61
Як дістатися: автобусами №№ 16, 16а до зупинки «Владі» або автобусами №№ 6, 6а, 7, 14, 15, 23, 23а до зупинки «Міськвиконком»
25 липня 2009 року в Нікополі біля ресторану "Ковчег" був відкритий пам’ятник Нестору Махно (автор – Віктор Сараєв) – найнеординарнішій та найзагадковішій постаті післяреволюційного періоду. Саме Нікополь в 1919 році махновці перетворили в одну із головних своїх баз. Пам’ятник виконаний із кримського вапняку: Махно на тлі коня, що скаче у військовій гімнастерці, папасі, дивиться вдалину із серйозним і спокійним виразом обличчя. Попереду пам'ятника напис: «Лідер Українського анархо-комуністічного руху. Відомій діяч часів Громадянської Війни 1917-1921. Командуючий Революційною Повстанською Армією України. Неодноразово у 1919 році бував у місті Нікополі». Зі зворотного боку пам'ятника висічена тачанка і написи міст, які звільняли від білогвардійців і більшовиків махновці - Катеринослав, Перекоп, Нікополь.
Як дістатися: автомобілем до західного виїзду із міста до ресторану «Ковчег», автобусами №№ 1, 5, 14, 19, 20, 21, 22, 24 до зупинки «ТВЦ-4»
Пям’ятник Осипу Шору (автор – Віктор Сараєв) біля ресторану "Ковчег" – прототипу відомого літературного й кіногероя Остапа Бендера – був відкритий у Нікополі ще у 2011 році. Біля підніжжя пам'ятника є напис: "Нікопольчанину Осипу Шору. Він же син турецькопідданого Остапа-Сулеймана Ібрагіма Берта Марія Бендер-бей, він же Остап Ібрагімович, він же прототип великого комбінатора Остапа Бендера (І. Ільф и Є. Петров)". За чутками, що вже поширились містом, якщо посидіти з Шором поряд на стільці, почне поліпшуватись добробут. Перевірте на собі!
Як дістатися: автомобілем до західного виїзду із міста до ресторану «Ковчег», автобусами №№ 1, 5, 14, 19, 20, 21, 22, 24 до зупинки «ТВЦ-4»
Червоногригор’євські плавні представляли собою унікальний природний комплекс, що тягнувся від південного краю острова Хортиця до самого гирла Дніпра. Немов кровоносні судини древні кристалічні породи докембрію прорізали сотні великих і малих річок, річечок і струмочків. Вони, утворивши складну систему заток і численних проток, звиваючись, то впадали в Дніпро, то залишали його, вириваючись на свободу. Флора і фауна цих країв налічує близько 180 видів різних тварин, птахів та рослин. Червоногригор’євські плавні – є одним з найулюбленіших місць відпочинку жителів Нікополя та найближчих сіл.
Як дістатися: з м. Нікополь до м. Марганець можна дістатися приміським потягом чи автобусом № 140
Могила легендарного кошового отамана Війська Низового Запорозького Івана Дмитровича Сірка знаходиться на березі Дніпра в районі с. Капулівка поблизу Нікополя на вершині давнього кургану. З 1659 року і до своєї смерті Сірко аж 12 разів обирався козацьким ватажком. У боротьбі з турками, татарами та поляками І.Д.Сірко провів більше 50 боїв і в усіх здобув перемоги. У 1676 р. Сірко підписав лист запорожців до турецького султана Мехмета IV – цей момент історично відображений Іллею Рєпіним на його полотнах. Могила весь час перебуває під пильним наглядом селян, але все ж таки прах отамана зазнавав кілька перепоховань, поки не був перенесений в 1967 р в курган Баба-могила. Меморіальний комплекс на могилі Д.І. Сірка створений на початку 1990-х років до святкування 500-річчя українського козацтва. Цей пам’ятник – є національним надбанням і охороняється державою.
Як дістатися: автобусами №№ 135, 135/2, 144
Нечаєва Могила (Гегелина Могила) — скіфський курган, створення якого датовано IV століття до нашої ери, поблизу села Лукіївка Нікопольського району Дніпропетровської області. Сьогодні це найвищий в степовій смузі Євразії скіфський курган. Нині його висота становить 15,1 м, а на початку XX століття він був на 3-3,5 метри вище. У XIX столітті провести розкопки Нечаєвої могили збиралися Іван Забєлін та Дмитро Яворницький, проте поміщики і великі землевласники Нечаєва, на території володіння яких знаходився курган, не давали дозволу на проведення відповідних робіт.
По завершенню Другої Світової війни приступити до дослідження Нечаєвої могили планували такі видатні археологи того часу, як А. Тереножкін і Б. Мозолевський, проте розкопки так і не були розпочаті. І понині курган Нечаєва могила залишається недослідженим.
Біля підніжжя стародавнього кургану встановлено пам'ятник загиблим воїнам.
Як дістатися: розташований за 50 км північніше м. Нікополя, за 4 км східніше с. Лебедине
Багатими на різноманітні містичні легенди є місця, які відомі як «Панські кручі». Це мальовничий урвистий берег висотою 25-30 метрів. Місце пристані давньогрецьких кораблів з товарами для скіфів. Тут вели свої дослідження етнограф та письменник Олександр Афанасьєв-Чужбинський, історики Микола Костомаров, Дмитро Яворницький. Ілля Репін та Валентин Сєров збирали тут матеріали для майбутньої картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Згідно з розповідей місцевих жителів через Панські кручі проходила мандрівка Тараса Григоровича Шевченка Україною.
Як дістатися: автобусом № 144 до зупинки с. Капулівка, далі до південної околиці села
Буцько-Томаківську Січ історики називають першою Запорозькою Січчю, яка була заснована козаками на острові Томаківка в 1564 році. Розташовувалася вона на кількох островах одночасно: Томаківка, Буцький, Бучки, Дніпровський та Городище.
Християнська козацька республіка була заснована саме на Томаківській Січі. Вона завоювала авторитет в Європі, завдяки створенню козаками Війська Запорозького та його морським та сухопутним походам на Крим. Саме тут розпочалося козацьке повстання 1591-1593 рр. на чолі з Криштофом Косинським.
Томаківська Січ являла собою окопаний канавою і валом чотирикутник, завдовжки 200 метрів і заввишки 400 метрів. Південний берег Січі, що йшов до Річища - дуже крутий. Височінь його досягла близько 20 м. На острові були печери. Буцько-Томаківський острів був завжди важливим стратегічним пунктом у запорожців.
На території Січі сучасники віднайшли джерело з цілющою водою, яка допомагає при різноманітних захворюваннях. Саме ця вода надавала сил та натхнення запорозьким козакам. Тепер спробувати цю цілющу воду й переконатися в її цілющих властивостях може кожен.
Як дістатися: на автомобілі по Запорізькій трасі 45 км до Томакіки або на рейсовій маршрутці «Нікополь – Запоріжжя» до зупинки «Томаківка». Електричка до зупинки «Мирова», що знаходиться за 3 км від Томаківки.
Шолоховський (Токівський) каскадний водоспад – по праву вважається однією з найкрасивіших місцин на Дніпропетровщині. 14-метровий водоспад складається не лише з каскадів, висота яких досягає близько півтора метри, але й з порогів та гранітних купелей, які є його родзинкою.
Шолоховський водоспад – «молодший брат» Дніпровських порогів, пам’ятник природи, створений відрогами Українського кристалічного щита ще в мезозойську еру. На цій території був проведений ряд археологічних розкопок, в результаті яких були знайдені сліди стародавніх поселень.
Як дістатися: залізнична дорога – до зупинки «Тік» (Токівський гранітний кар’єр), автомобілем до с. Токівське. Найбільш оптимальними є два наступні маршрути: із м. Нікополя через с. Олексіївка до с. Ленінське, від околиці якого 15 км степовими шляхами в сторону кар’єра і с. Токівське, далі – уздовж одного з берегів річки Кам’янки; через м. Покров и с. Шолохове, після мосту через річку Кам’янка повернути направо та їхати уздовж берега.
Борисівське джерело – цілюще джерело, якому виповнилося понад 100 років. Свою назву отримало на честь ікони Божої Матері – «Живоносне джерело». Воно щорічно освячується напередодні Великодня. Місце для бажаючих зануритися у день Хрещення Господнього. За переказами вода з джерела має позитивний вплив на пацієнтів із захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Православною церквою джерело освячено, поставлена каплиця і побудована купіль.
Як дістатися: по трасі «Нікополь – Дніпропетровськ» , за 20 км від міста до с. Дмитрівка, за 5 км від вказівника «с. Борисівка».
У ніч на 8 лютого 1944 війська 4-го і 3-го Українських фронтів було звільнено місто Нікополь від німецько-фашистських загарбників. В боях за визволення міста брали участь частини і з'єднання 17-ї та 8-ї повітряних армій, до складу яких увійшли 3-й винищувальний авіакорпус, 289-я штурмова авіаційна дивізія, 31-й гвардійський винищувальний авіаційний полк.
Дії авіаторів 17-й і 8-й повітряних армій слід зазначити як окрему сторінку в боях за Нікопольщину і на Нікопольському плацдармі. У листопаді 1943 року під час особливо інтенсивних боїв на лівому березі Дніпра авіація 8-ї повітряної армії надавала допомогу наземним військам і здійснила 9600 бойових вильотів, під час яких знищив понад 300 танків, 1400 автомашин, 70 батарей польової артилерії і мінометів противника. Незважаючи на досить несприятливі метеорологічні умови в грудні (всього 2 льотні дні і три ночі) частини і з'єднання армії здійснили 4270 бойових вильотів, провели 65
Наказами Верховного Головнокомандування Збройних сил СРСР №28 і №29 від 13 лютого 1944 військовим частинам і з'єднанням Червоної Армії, відзначилися в боях за звільнення г .. Нікополя та ліквідації Нікопольського плацдарму німців були присвоєні почесні найменування «Нікопольські». Серед них - 31-й гвардійський винищувальний авіаполк (6-ї гвардійської винищувальної авіадивізії 8-ї повітряної армії)
На честь славних льотчиків і в пам'ять про їх подвиг в нашому місті встановлено пам'ятний знак - на похилій металевої балки укріплений літак МіГ-17, націлений в небо. Пам'ятник відкрився 8 травня 1989 року.
Як дістатися: автобусами №№ 6, 6а, 7, 9, 11, 14, 16, 16а, 20, 21, 22, 23 до зупинки «Універмаг»
Пам’ятник воїнам визволителям (Танк на площі Незалежності) був встановлений на честь визволення м. Нікополь від німецько-фашистських загарбників 8 лютого 1944 року. Вдячні нікопольці методом народного будівництва спорудили пам’ятник (архітектор – Володимир Подставкін). Гранітні плити були виготовлені на Токівському гранітному кар’єрі. Урочисте відкриття відбулося 16 жовтня 1976 року, почесним учасником відкриття став генерал армії Лелюшенко Дмитро Данилович.
Пам’ятник являє собою важкий танк типу «ІС-2», що встановлений на трапецієподібний ребристий постамент. З правого і лівого боку вежі танка були зображені гвардійські знаки. Постамент охоплений пояском, який на фасадній стороні виконаний у вигляді цифр «1944». Постамент спирається на прямокутну основу. Праворуч і ліворуч від постаменту розташовуються дві стели, що складаються з двох частин (головна і приставні) і встановлені одна до іншої кутом. З лівого боку на приставній стелі укріплено рельєфне зображення відлитої з бронзи медалі «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу. На основній стелі викарбовано текст: «Наказом Верховного Головнокомандування 13 лютого 1944 р найменування «Нікопольських» присвоєно з'єднанням і частинам, що відзначилися в боях за ліквідацію Нікопольського плацдарму і звільнення міста Нікополь від німецько-фашистських загарбників:
- 11 окремій танковій бригаді 243 і 61 стрілецьким дивізіям
- 3 зенітно-артилерійської дивізії РГК 37 гвардійській танковій бригаді
- 62 окремої інженерно-саперної бригаді 7 окремої винищувально-протитанкової бригади
- 370 армійському інженерному батальйону 526 армійському мінометного полку
- 326 армійському інженерному батальйону 25 гвардійського мінометного полку
- 39 окремому розвідувальному полку 322 армійському інженерному батальйону
- 3 винищувальному авіакорпусу
- 31 гвардійському винищувальному авіаполку
- 289 штурмової авіадивізії
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 лютого 1944 р. за звільнення міста Нікополя та ліквідацію Нікопольського плацдарму від німців нагороджені орденом Червоного Прапора 203 і 244 стрілецькі дивізії, орденом Суворова 2 ступеня 266, 333 стрілецькі дивізії, 5 окрема гвардійська мотобригада».
Як дістатися: автобусами 16, 16а, 19, 20, 21, 22 до зупинки «Площа Незалежності»
Пам’ятник «Місце форсування Дніпра військами 4-го Українського фронту 8 лютого 1944 року» (в народі названий «Пушка») встановлений на центральному вході на головну міську набережну і є надбанням історії. Урочисте відкриття відбулося 9 травня 1965 року, реконструйований був у 1980 році. Автором є Сотніков Є.І.
Пам'ятник являє собою трапецієподібний постамент, на якому встановлена 122 мм гаубиця. На лицьовій стороні постаменту розташовано напис: «Тут 8 лютого 1944 року війська 4-го Українського фронту форсували річку Дніпро і звільнили від німецько-фашистських окупантів місто Нікополь». Під написом розташовується вигравіруване зображення ордена Вітчизняної війни.
Як дістатися: автобусами №№ 1, 6, 6а, 7, 9, 11, 16, 16а, 23 та деякими міжміськими маршрутами до зупинок «Спартак» чи «Площа Богдана Хмельницького»
