Розташована на південному заході України, в межах лісостепової і степової зон. На півдні омивається Чорним морем. Більша частина території зайнята Причорноморською низовиною. Го ловні ріки – Дунай, Дністер, Південний Буг. Лимани – Дністровський, Хаджибейський, Куяльницький, Тилігульський. В межах області – заповідник «Дунайські плавні». Клімат помірно-континентальний, з м’якою, малосніжною зимою і жарким, сухим літом. Утворено 1932. Територія: 33,3 тис. кв. км. Населення: 2 міл. 635 тисяч мешканців.
Історія
Перші поселення на території сьогоднішної області відомі з доби раннього палеоліту.
Існували стародавні поселення і городища, що належали до кімерійської, скіфської, сарматської, грецької і слов’янської культур. За Київської Русі-України тут жили східнослов’янські племена уличів і тиверців. В 1239-40 монголо-татарські завойовники приєднали Причорномор’я до Золотої Орди. На початку XV ст. північно-західне Причорномор’я захопила Литва. У 80-их роках XV ст. ці території загарбала Туреччина. У висліді російсько-турець- кої війни 1787–1791, за Ясським мирним договором 1791 землі Одещини відійшли під володіння Росії.
На початку XIX ст. посилилась боротьба селян проти кріпосництва. Почалися масові втечі кріпаків до Усть-Дунайського козацтва. Його формування припинив російський цар Олександр І.
