У західній частині України. Розташована на Подільському плато, що має хвилясту поверхню від 300 до 432 м над рівнем моря. Головні річки – Дністер і його притоки Збруч, Нічлава, Серет, Стрипа, Золота Липа. На півночі області – річки Вілія, Іква, Горинь, які належать до басейну Прип’яті. Утворена в 1939. Територія: 13,8 тис. кв. км.
Історія
Територія Тернопільщини почала залюднюватися в період середнього па-леоліту. В добу міді (IV–III тисячоліття до Н. X.) її заселяли племена трипільської культури. У III–VI ст. на цих землях проживали племена чершіхівської культури. Відомо понад 50 їхніх поселень. Наприкінці XI ст. виникають удільні князівства, які згодом об’єдналися в Галицько-Волинське князівство. Воно боролося проти нападів половців, литовських, польських і угорських загарбників. У XVI–XVII ст. покріпачене селянство піднімало збройні антипольські повстання. Зокрема, у 1594–1596 його очолив місцевий житель Северин Наливайко. Повстанський рух не припинявся і під час національно-визвольної війни 1648–1654. У 1672 значна частина території потрапляє під володіння султанської Туреччини. Через десять років Тернопілля знову відходить до Польщі, а у 1772 більша її частина – до Австрії.
У листопаді 1918 – входить до Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Далі знову потрапляє під владу Польщі, а у вересні 1939 – СРСР.
Найдавніші пам’ятки матеріальної культури сягають 50 тисяч років. В області виявлено значну кількість поселень та стоянок того часу. Могильники т. зв. Карпато-Дунайського фракійського масиву збереглися у Заліщицькому p-ні поблизу сіл Лисичники, Кулаківці, Колодрібка. Добре досліджені поселення черняхівської культури. Знайдено понад десять скарбів римських монет. У 1848 в р. Збруч біля села Личківців знайдено статую старослов’янського дохристиянського бога.
Хоча культура знаходилася упродовж століть у несприятливих умовах іноземного поневолення, українське населення Східної Галичини організовувало свої братства, школи, гімназії. Протягом XVI–XVIII ст. розвивалися видавнича справа, мистецтво, живопис. Відомі друкарні в Кременці, Почаєві, де друкар К. Транквіліон (Ставровецький) у 1618 видав книгу «Зерцало богословія». За час свого існування Почаївська друкарня випустила 187 книг церковнослов’янською, староукраїнською, польською, українською і латинською мовами. На Тернопільщині було зведено багато замкових споруд.
Архітектура представлена також великою кількістю цінних пам’яток дерев’яного народного будівництва. Усі вони тісно пов’язані з місцевими ар-хітектурними традиціями.
