Зборів відомий завдяки битві, що відбулася 15 і 16 серпня 1649 року і була однією з головних битв військ Богдана Хмельницького з польською армією короля Яна II Казимира. Частина сил поляків під час Збаразької облоги потрапила у скрутне становище. їм на допомогу із- під Любліна поспішив король із 30-ти тисячним військом. Хмельницький із своїми військами вирушив із-під Збаража. Татари, будучи союзниками Хмельницького, раптово атакували ворога під час переправи через Стрипу, північніше села Метенова.
Поляки зазнали значних втрат. Розпочалася облога укріплень поляків. Під час битви загинуло понад 7 тисяч поляків, 3,5 тисячі татар і 4 тисячі козаків.
Проте хан Іслам Гірей III, який не хотів, щоб король потрапив у полон, зрадив союзників. Богдан Хмельницький змушений був припинити воєнні дії і укласти 18 серпня Зборівський договір. Цим договором підтверджувались права та привілеї козацтва, був встановлений 40-тисячний реєстр козаків. У Київському, Чернігівському і Брацлавському воєводствах влада переходила до рук Гетьмана, а Київського митрополита допустили до польського сенату. Король повернувся до Львова, а Хмельницький до Збаража, де зняв облогу фортеці.
Та декілька слів про історію Зборова. Перші історичні згадки про зборівську околицю - середина XV ст. Але серед 17 сіл і містечок Зборів не зустрічається. Деякі історики вважають, що Зборів заснували на грунтах волості Куклинці шляхтичі Самуель і
Кшиштоф Зборовські, які прийшли сюди з Великопольщі.
Перша ж письмова згадка про бурмистерський уряд міста - у документі за 1601 рік. З 1642 р. Зборів опинився у власності Собеських. Батько польського короля Яна Собеського купив цілий Золочівський ключ земель - від Золочева до Озерної. У 1645 р.
він отримав привілей на проведення трьох ярмарків на рік. Під час уже вищезгаданої визвольної війни Зборів отримав значні руйнування.
Під час Північної війни через Зборів проходило 40-тисячне військо гетьмана Лівобережної України Івана Мазепи. 15 серпня 1705 року Іван Мазепа був у Зборові, з великими труднощами переправившись через річку Серет під Залізцями. Військо мало 1600 возів - піврічний запас харчів. Козаки спішили на допомогу польському королеві Августу II, з яким Московська держава була у короткочасному союзі проти шведів.
У 1727 та 1740 рр. місто двічі горіло, після чого втратило значення торгового центру. За доби Австро-Угор-ської імперії місто спочатку належало до Золочівського повіту, а в 1904 р. дістало повітовий статус. У 1914-1918 рр. Зборів зазнав цілковитого спустошення.
Серед архітектурних пам'яток збереглися - костьол (1755 р.), церква Преображення Христового (1794 рік; нова дзвіниця зведена у 1988 р. на честь 1000-ліття хрещення Русі), адміністративне приміщення з вежею та годинником від зруйнованої в 1977 р. ратуші (1878 р.) і колишня „Рідна школа" (побудована до 1914 р.).
Ліворуч від автошляху при виїзді із Зборова є Козацька могила (відновлена у 1990 р.). В музеї „Зборівської битви", який почав діяти в 1995 р., можна побачити діораму про цю історичну подію, а в шести залах музею ознайомитися з його експонатами.
