АБРИС ЧЕРНІГІВСЬКИЙ – рукописний план Чернігова 1706. Важливе джерело з історії, історичної топографії, містобудування, архітектури, фортифікації Чернігова на рубежі 17–18 ст. та попередніх епох. В ньому відтворені основні історичні території, архітектурні ансамблі й споруди Чернігова з околицями й тополандшафтними об’єктами (річки Десна і Стрижень, узгір’я, яри, заплави, ліси, дороги, вулиці тощо). Через обмеженість формату в «Абрисі Чернігівському» дещо схематизовано просторові креслення (абриси) частин міста, течій річок, ущільнено відстані між ними, застосовано дві масштабні шкали. Основні віддалі й розміри вказані в написах та цифрах. План містить рисунки фасадів головних оборонних, культових та ін. споруд, в яких достовірно передано архітектурні особливості будівель. Житлова забудова уздовж вулицьішляхів позначена умовними прямокутниками.
В «Абрисі Чернігівському» зображені: Верхній замок – невелика колоподібна за планом фортеця, де розташовувався гарнізон урядових військ і яка займала мисову частину колишнього давньоруського Дитинця, що над заплавою Десни; Перший замок Черкаський – колишній Дитинець; Другий замок Черкаський – колишній посад; третя безіменна укріплена частина, що прилягала до посаду від заходу, т. з. Третяк. Показано монастирі з соборами та інші спорудами (П’ятпицький монастир, Єлецький Успенський монастир, Троїцький собор).
За «Абрисом Чернігівським» кожна частина міста була оточена валами, сухими ровами, дерев’яними стінами, тинами, палісадами, баштами. Верхній замок (довжина – 40, ширина –30 сажнів) налічував сім башт (одна проїзна). Башти були двох’ярусними, можливо шестистінними, з високими шатровими покрівлями, завершеними флюгерами-прапорцями. На подвір’ї стояла дерев’яна тризрубна триверха Михайлівська церква.
З боку Десни до Верхнього замку прилягала «Солдатська слобода», оточена палісадом (довжина – 170 саж.). Перший замок Черкаський (довжина – 155–200, ширина – 200 саж.) налічував 15 башт (чотири проїзні). Тут стояли муровані церкви: Соборна (Спаськии собор)іВоскресенська церква, дерев’яні: Благовіщенська (п’ятизрубна п’ятиверха) і Богословська (тризрубна триверха) церкви. Мурований Борисоглібський собор розташовувався на архієпископському подвір’ї і на кресленні позначений прямокутником із хрестиком. Прямокутником з написом позначена ратуша.
Другий замок Черкаський (довжина – 385, ширина – 120–220 саж.) мав12башт (дев’ять проїзних). Тут зображені мурована Катерининська церква (показана тридільною триверхою, оскільки на ті часи ще була, мабуть, недобудована), дерев’яні – Миколаївська церква (п’ятизрубна семиверха) та Здвиженська (тризрубна триверха з опасанням та дзвіницею, прибудованою від Заходу).
Третяк (довжина – 200 саж., ширина – 150 саж.) оточували вали та рови без башт. Всередині стояла дерев’яна Покровська церква (тризрубна триверха). На придеснянських схилах неподалік від Троїцько-Іллінського монастиря пунктирною лінією, без зазначення назви пока зано абриси Іллінської церкви. Усього в «Абрисі Чернігівському» зображено 34 башти та 15 культових будівель.
На північ від Третяка позначено два безіменні кургани. Один із них (висота до верхів’я – 4 саж., довжина окружності підошви – 58 саж.) ототожнюють із Чорною могилою. Ще один курган із капличкою на верхів’ї був розташований у заплаві Десни напроти Катерининської церкви. До нього прилягала складська будівля–«мигазеин». Вгору по річці Стрижень, напроти Другого замку було влаштовано греблю з млином на декілька кіл. На лівому березі ставка зображено «подворок полковника». На той час чернігівським полковником був П. Л. Полуботок. На просторій, розгородженій на кілька частин садибі з садом, стояв великий мурований будинок, який з чола поділявся на дві половини двоярусним ганком із гостро верхим дашком і барокковим фронтоном. Кожна половина з чола мала по троє вікон. Висока, мабуть, із заломами покрівля завершувалася на причілках гостроверхими декоративними шипцями. Униз по Десні показано наплавний (на човнах) міст.
Техніка виконання – папір, туш, перо, пензель, олівець. Масштаб – сажнях. Розмір– 63 X 97 см. верхньому лівому куті – декоративно-геральдична композиція із зображенням прапорів, зброї, гербів, монограмою «Ц. В. К. П. А.» («Царь и Великий Князь Петр Алексеевич») тощо. Назва «Абрис Чернігівський» – на стрічці. На звороті позначено: «10. Чертеж Черниговской. 706-го октября в 31 день подал в Санкт-Питербурхе ис Чернигова Жилова полку прапорщик Иван Ильин сын Доли...»
